Методично-організаційні положення обліку операцій з придбання і використання основних засобів на підприємстві

Курсовой проект - Менеджмент

Другие курсовые по предмету Менеджмент

?чна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби обєкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість обєкта зменшується.

1.3 Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві

 

Основний міжнародний стандарт, що регулює облік основних засобів на підприємстві, МСБО 16 [6].

Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до основних засобів, щоби користувачі фінансових звітів могли розуміти інформацію про інвестиції субєкта господарювання в його основні засоби та зміни в таких інвестиціях. Основні питання обліку основних засобів - це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань, а також збитків від зменшення корисності, які слід визнавати у звязку з ними.

Сфера застосування.

Стандарт слід застосовувати в обліку основних засобів, за винятком випадків, коли інший Стандарт вимагає або дозволяє застосування іншого облікового підходу.

Стандарт не застосовують до:

a) основних засобів, класифікованих як утримувані для продажу відповідно до МСФЗ ( МСФО ) 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність";

б) біологічних активів, повязаних із сільськогосподарською діяльністю (див. МСБО ( МСБУ ) 41 "Сільське господарство"); або

в) прав на корисні копалини та запасів корисних копалин , такі як нафта, природний газ та подібні не відтворювані ресурси. Проте цей Стандарт застосовують до основних засобів, використаних для розробки або збереження активів, наведених в б) та в).

Інші стандарти можуть вимагати визнання обєкта основних засобів, що базується на підході, який відрізняється від підходу в цьому Стандарті. Наприклад, МСБО (МСБУ) 17 "Оренда" вимагає від субєкта господарювання оцінювати визнання обєкта орендованих основних засобів на основі передачі ризиків та винагород. Проте, у таких випадках цей Стандарт визначає інші аспекти облікового підходу до таких активів, включаючи амортизацію.

Субєктові господарювання слід застосовувати Стандарт до нерухомості, що перебуває у процесі будівництва чи забудови для майбутнього використання як інвестиційної нерухомості, але яка ще не відповідає визначенню інвестиційної нерухомості в МСБО ( МСБУ ) 40 "Інвестиційна нерухомість". По завершенні будівництва чи забудови нерухомість стає інвестиційною нерухомістю і від субєкта господарювання вимагається застосовувати МСБО (МСБУ) 40. МСБО (МСБУ) 40 застосовується також до інвестиційної нерухомості, яка перебуває у процесі перебудови для тривалого майбутнього використання як інвестиційної нерухомості. Субєкт господарювання, який застосовує модель собівартості для інвестиційної нерухомості відповідно до МСБО (МСБУ) 40, має застосовувати модель собівартості Стандарту.

Розділ 2

Облік операцій з придбання і використання основних засобів на підприємстві

 

2.1 Особливості обліку основних засобів

 

Найкращим відображенням особливостей обліку основних засобів на підприємстві є облік між головним підприємством та філією. Розглянемо його детальніше.

Відповідно доп. 5 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 р. № 996-XIV(зі змінами та доповненнями, за текстом Закон № 996-XIV) підприємство може самостійно виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобовязані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства. Ведення бухгалтерського обліку відокремленими підрозділами здійснюється відповідно до єдиної облікової політики головного підприємства, затвердженої в установленому порядку наказом керівника.

При розробці облікової політики підприємства, що має відокремлені підрозділи, доцільно передбачити порядок ведення обліку в підрозділах, а також порядок і строки передачі первинних документів або звітів до головного підприємства.

Порядок взаємодії між головним підприємством й відокремленим підрозділом залежить від того, виділено підрозділ на окремий баланс чи ні.

Під окремим балансом розуміють систему показників (обчислюються та заповнюються підрозділом підприємства), які відображають його фінансово-майновий стан на звітну дату для потреб управління підприємством.

Виділення відокремленого підрозділу (філії) на окремий баланс визначається установчими документами головного підприємства, у тому числі його статутом та положенням про філію.

У разі якщо відокремлений підрозділ не виділяється на окремий баланс, то облік господарських операцій такого відокремленого підрозділу здійснюється головним підприємством. Для зручності підприємство може вводити до синтетичних рахунків окремі субрахунки для обліку інформації про операції, що здійснені в конкретному підрозділі.

Якщо відокремлений підрозділ (філія) виділяється підприємством на окремий баланс, дані первинних документів про господарські операції, а також про господарські операції, що відповідно до законодавства підлягають відображенню на окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначен?/p>