Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
алювання значна роль належить умінню визначати на око пропорції натури. Враховуючи основні пропорції предмета, можна правильно визначити композицію малюнка, тобто величину і місце зображення на аркуші паперу [62, 54].
Рис.1. Портфель
Композиційне розміщення малюнка на аркуші паперу є першим станом у процесі зображення. Важливу роль у цьому процесі відіграють органи зору людини, які не однаково фіксують все розміщене перед очима, а бачать вибірково й абстрагуються від непотрібного в даний момент (рис. 2).
Рис.2. Визначення пропорцій предмета
Малюнок потрібно розмістити композиційно так, щоб аркуш паперу був рівномірно заповнений, зображення не сприймалося занадто малим або великим. Враховуючи просторове положення натури (фронтальне), її форму (прямокутну), пропорції тощо, намічають величину зображення щодо формату наперу і виконують загальний начерк моделі (рис. 3). Для цього проводять верхню горизонтальну пряму (довжину портфеля), ділять її на три рівні частини, дві з них відкладають униз, визначивши висоту портфеля. Намітивши тонкими лініями прямокутну форму портфеля та визначивши місце для його ручки, зясовують композицію малюнка.
Передача конструктивної форми та пропорцій предмета вимагає не тільки розвинених якостей сприймання, особливо методу порівняння, а и знань конструктивної будови натури. Вміння бачити натуру в цілому, помічати конструктивні особливості форми, пропорції її частин, визначати місця взаємопереходів різних форм і вміння передати все в малюнку лінійними засобами є підготовкою до детального промальовування форми предмета [44, 91-92].
Рис. 3. Загальний начерк моделі портфеля
Після зясування композиції малюнка продовжують його побудову: визначають пропорції та загальну форму ручки, клапана і замка натури.
Детальне промальовування форми предмета з урахуванням технічної сторони виконання потребує насамперед конкретизації сприймання. Намітивши конструктивну будову деталей (замка, ручки портфеля тощо), слід чітко промальовувати їхні характерні ознаки, памятаючи про загальне на малюнку.
Для передачі художньої цілісності малюнка на завершальній стадії потрібні найактивніші форми сприймання і мислення, оскільки слід виділити основні характерні особливості предмета, конкретизувати одні деталі й узагальнити інші [53, 66].
У малюванні з натури, як і в будь-якій роботі, треба дотримуватися певної системи та послідовності зображення.
Для розвитку конструктивного мислення слід вчитися сприймати предмет у цілому [14, 85]. Так, під час малювання прапорця доцільно дотримуватися такої послідовності побудови малюнка: спочатку визначають величину малюнка на аркуші паперу, намітивши тонкими лініями довжину прямокутної форми полотнища і древка з додержанням пропорцій 1:1. Для цього проводять верхню горизонтальну пряму (довжину полотнища) і такий самий відрізок відкладають униз, визначивши висоту древка прапорця.
Намітивши габаритні (найбільші) розміри натури, зясовують композицію малюнка і закінчують побудову загальної (прямокутної) форми полотнища, визначивши його ширину і провінцій горизонтальну і вертикальну лінії. Потім зображують виріз полотнища трикутної форми. Для цього проводять через середину полотнища допоміжну горизонтальну пряму, на якій визначають вершину та контур, вирізу. Закінчують малюнок перевіркою лінійного зображення з натурою, визначенням форми древка і передачею кольору [52, 213]. Аналогічно цьому виконують зображення зошита, лучкової пилки та інших предметів прямокутної форми.
Малюючи, треба вміти порівнювати свій малюнок з натурою, продумувати послідовність роботи, логічно мислити, працювати свідомо. Несиметричні предмети (молоток, сокиру тощо), що складаються з окремих частин, зображувати значно складніше.
Складність малювання несиметричних предметів полягає в композиційному розміщенні їх на аркуші паперу та правильному визначенні основних пропорцій предмета. Сокира, наприклад, не має реальних прямих ліній для визначення основних пропорцій. Тому для побудови малюнка вводять уявні допоміжні прямі лінії, якими й намічають спочатку величину малюнка на аркуші паперу. Потім визначають величину металевої частини і ручки сокири. Після цього намічають тонкими лініями загальну форму обох частий сокири. Перевіривши за натурою зображення, промальовують форму предмета і передають його колір.
Цікавою і корисною натурою для малювання плоских предметів є форма метеликів, бабок та інших комах [32, 107].
Дуже важливо, щоб учні зацікавились предметом. При малюванні предмета квадратної форми пропонуємо учням принести хусточки, на уроці вийняти їх і розкласти. Обходячи клас, відбираємо кілька хусточок з каймою (але не з малюнком) і за ними аналізуємо форму. Користуючись методом порівняння, проводимо бесіду про відмінність і подібність в розташуванні і формі кайми на різних хусточках. Діти малюють хусточки з великим задоволенням. Ось один з простих прийомів, яким може користуватись вчитель для того, щоб викликати в учнів інтерес і привернути їх увагу при малюванні з натури.
Одночасний процес спостереження і малювання спочатку важкий. На запитання, як легше малювати, з натури чи за памяттю, більшість відповідає, що з натури малювати легше, а деякі кажуть, що малювати з натури важче, бо треба дотримувати точності.
Як тільки діти оволодіють технікою проведення ліній, вони всю увагу переносять на спостережен