Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ках образотворчого мистецтва у початковій школі.
Гіпотеза дослідження: якщо в процесі навчання образотворчому мистецтву використовувати методично обґрунтовані способи формування передачі форми зображуваних предметів, то показники сформованості навичок образотворчої діяльності в учнів початкових класів підвищаться.
Відповідно до поставленої мети та гіпотези визначені завдання дослідження:
- Розкрити сутність та етапи вивчення форми зображуваного предмета.
- Показати етапи зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів.
- Обґрунтувати методичні особливості зображення форми плоских та обємних предметів.
- Визначити вплив експериментальної методики на результативність процесу передачі форми плоских та обємних предметів у молодших школярів.
Для розвязання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано адекватні авторському задуму методи дослідження.
Теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних, представлених у педагогічній та методичній літературі, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду.
Емпіричні методи дослідження: педагогічні спостереження, бесіди, педагогічний експеримент, аналіз результатів експерименту.
Практична значущість дослідження полягає у розкритті системи роботи вчителя щодо оптимізації процесу формування навичок передачі форми зображуваних предметів на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі.
Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Обсяг роботи 65 сторінок.
РОЗДІЛ І. Теоретичні основи розвитку відчуття форми
1.1 Сутність форми зображуваного предмета
К.Д. Ушинський говорив: Всі діти майже без винятку пристрасні малювальники, і школа повинна задовольняти цю законну і корисну пристрасть [74, 236]. Основи малювання закладаються в школі. Закінчивши школу, учні вступають до технікумів, вузів, йдуть працювати на заводи і проводять практичну роботу, яка часто вимагає вміння зробити начерк, ескіз. Отже, на вчителів, що викладають малювання, лягає велика відповідальність за навчання дітей цього предмета. Щоб успішно навчати, вчитель повинен ясно уявляти завдання і чітко ставити перед собою запитання: для чого, з якою метою проводиться урок або ряд уроків, обєднаних однією темою; що пророблятиметься на уроці, яких знань і навичок повинні набути учні.
Формою (з лат. зовнішність, устрій) називають зовнішній вигляд, обрис предмета. Зором вона сприймається як щось ціле; при зображенні форма перебуває в тісній взаємодії з величиною і положенням у просторі [6, 57].
Відповідно до програми з образотворчого мистецтва [15, 28], у плані форми діти повинні мати сформовані навички образотворчої діяльності у таких сферах, як відображення основних геометричних форм та видів і типів ліній, складових частин в будові людини, птахів, тварин, будівлі, взаємозвязку основної форми та частин, виражальних можливостей лінії та силуетної форми, симетрії як засобу гармонізації форми.
Також діти повинні вміти проводити лінії різного виду графічними інструментами, пензлем; від руки малювати округлі форми силуетом та лінією (фарбами пензлем та пальцем, а також графічними інструментами та матеріалами); спостерігати, порівнювати і підставляти нескладні форми та їх частини за характером та розмірами; передавати основний, узагальнений характер форми силуетом або лінією у зображенні на площині, чи в обємі у ліпленні; на елементарному рівні створювати певний за характером образ засобами лінії.
У плані композиційної образотворчої діяльності діти повинні вміти повністю заповнювати площину аркуша за допомогою великого зображення (крупним планом) та рівномірного розташування зображуваних елементів, мати елементарне уявлення про узгодження форми і декору, а також свідомо вибирати положення аркуша паперу залежно від форми обєкту зображення [25, 39].
З розвитком дитини збагачується її досвід, удосконалюється сприймання предметів, їхньої форми. В учнів початкових класів за умов навчальної і трудової діяльності накопичуються глибші знання про форму плоских і обємних предметів, про їхнє, положення в просторі.
Вивчення форми в процесі графічної діяльності на заняттях з образотворчого мистецтва має два етапи:
1) зображення умовно-плоских предметів у фронтальному положенні з передачею лише двох вимірів;
2) малювання умовно плоских і обємних предметів у перспективі, тривимірному зображенні предметів на двовимірній площині [69, 53-54].
Натурою для вивчення і малювання у фронтальному положенні є предмети, що близькі до плоских геометричних форм (квадрата, прямокутника, трикутника, кола, овалу та їхніх комбінацій). Наприклад: прапорці, вимпели, журнал, конверт, шахова дошка, портфель, декоративна тарілка, тенісна ракетка, слюсарні, музичні та інші інструменти (молоток, лучкова пилка, лобзик, лопата, ножиці, балалайка), а також предмети рослинного і тваринного світу (листя і гілки дерев, квіти, комахи) [18, 47].
У навколишньому житті є багато умовно-плоских предметів. З них потрібно вибирати такі, які відповідали б завданням навчання. Моделі за формою і кольором слід добирати такі, які б підсилювали інтерес до малювання. Практичні заняття з малювання умовно-плоских предметів, розміщених перед тими, хто малює, у фронтальному положе