Методика формування інтересу до навчання та самостійної роботи студентів з дисципліни "Лісництво"
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?ключає лише розширення та поглиблення вивченого матеріалу на занятті.
Мета дослідження: виявити, в яких студентів при вивченні певного матеріалу можна сформувати навики та інтерес до самостійної індивідуальної роботи.
Структура заняття:
виклад та пояснення нового матеріалу викладачем;
б) фронтальна самостійна робота студентів в аудиторії;
в) обговорення результатів індивідуальної самостійної роботи студентів, виконаної в домашніх умовах.
В результаті цих досліджень стало відомо, що кожне окремо взяте заняття потрібно будувати так, щоб окремі частини його відповідали дидактичним цілям, специфіці матеріалу який вивчається, особливостям групи та віку студентів і опиралось на попередні заняття, а також слугували з метою підготовки до наступних занять.
Якість заняття по великому рахунку залежить від готовності студентів до заняття.
Використовуються такі прийоми:
повідомлення теми і мети заняття;
б) встановлення зв?язку нового навчального матеріалу з вивченим раніше;
в) опора на життєвий досвід студентів;
г) створення емоційного фону заняття;
д) опора на наглядовість;
е) використання різного роду завдань та запитань;
є) проведення попередніх самостійних робіт студентів.
По-різному використовуються окремо взяті прийоми активізації студентів. Наприклад, запитання і завдання можуть випливати як із раніше вивченого матеріалу, так і матеріалу який вивчається. Це дозволяє студентам використати набуті знання для виконання завдання, яке буде подане на наступний раз.
Підвищення самостійності та творчої активності студентів на заняттях в значній мірі залежить від правильного пояснення викладачем матеріалу для самостійної роботи.
Значення самостійної роботи студентів в навчанні важко переоцінити. Лише ті знання, уміння та навички можуть бути обгрунтованими, які придбані за допомогою сумлінної роботи.
Наукою та практикою виявлено значну кількість дидактичних способів, за допомогою яких викладач створює найбільш сприятливі умови для засвоєння навчального матеріалу. Важливе місце серед них посідає такий прийом, як пояснення теми та мети заняття, попереднє повідомлення плану роботи над новим матеріалом, постановка викладачем різних запитань, організація попередніх повідомлень студентів що стосується теми заняття.
Досвід показує, що одним із ефективних способів підготовки студентів до ефективного та свідомого виховання знань являється самостійна робота студентів, яка організовується перед вивченням нового матеріалу. Вона може проводитись замість звичайних усних запитань чи перевірки письмового домашнього завдання.
В багатьох випадках підготовлена самостійна робота дає значний результат, оскільки під час її виконання всі студенти заохочені до активної діяльності. В процесі такої роботи викладач має можливість приділити увагу і допомогти слабшим студентам або ж вносити поправки і уточнення в роботу тих, у кого виникають запитання чи затруднення.
Проведення занять-диспутів
Проблемного характеру вивчення дисципліни Лісництво допомагають заняття-дискусії. З даним поняттям повязують одну з форм позаурочної роботи студентів.
Розрізняють наступні структурні особливості таких дискусій:
заняття-дискусія побудована за допомогою програми і підпорядковується всім дидактичним вимогам, які представлені на заняттях лісівничого профілю;
б) за формою таке заняття наближається до заняття, яке проводяться методом бесіди, в основі даного навчального матеріалу лежать життєві проблеми, що хвилюють студентів. Запитання викладачем плануються таким чином, щоб перевірити знання студентів з даної теми, а також давали можливість висловити своє ставлення до проблеми і подискутувати з товаришами та викладачем;
в) в структурі заняття особливе місце займає заключне слово викладача.
Методика проведення занять-диспутів різноманітна. Тематику такого заняття спланувати попередньо досить важко, оскільки не завжди студентів влаштовує дискусія з теми, яку вибрав викладач. Тому потрібно спочатку порадитись з аудиторією, яку тему заняття студенти хотіли б обговорити детальніше. Наведемо ряд тем, які можна покласти в основу певних занять-диспутів:
"Як впливає сонячна радіація на лісові масиви?"
"Чи можливо в наш час якимось чином змінити відношення людей до навколишнього середовища?"
"Що я думаю про ліс, як невідємну частину людського буття?"
"Яким чином можна змінити урожайність деревних рослин на землях не придатних для с/г?"
Після того, як сформували тему заняття переходимо до його підготовки. Адже дискусійне заняття значною мірою відрізняється від звичайного заняття.
Спочатку потрібно відмітити продумане коло запитань, але їх потрібно подавати не відразу, а почергово. Таким чином дискусія буде проводитись в більш цікавому вигляді.
Заняття-дискусія проводиться за наступним планом:
Вступне слово викладача.
Виступ студентів ("за чи проти").
Вільна дискусія щодо висунутих запитань.
Заключне слово студентів, що доповідали.
Заключне слово викладача.
Успіх дискусії залежить від викладача. Він повинен вміти керувати суперечками, не називаючи свого ставлення з боку спостерігача. Потрібно ретельно продумати увесь хід диспуту, кожну репліку, кожне своє слово, відмітити можливі відхилення від теми. Потрібно вміти переконувати слухачів і в той же час довіряти чужим думкам, ставити студен