Методика проведення педагогічних спостережень
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
ть взаємного розуміння викладачів та студентів і ролі зворотного звязку в дотриманні процесу письма, що на даний час здійснюється в правильному напрямі.
Наступні декілька статей даної книжки стосуються значення і ролі підручників у процесі навчання. Так Хатчінсон у своїх статтях намагається дослідити те, яку роль можуть зіграти підручники в нововведенні; цікаво відмітити те, як їх перспектива була під впливом теорії управління в першій частині даної книги. Підручник, як він стверджує, може підтримувати викладачів в потенційно хвилюючій і загрозливій для них ситуації. Він демонструє нову методику через "сторінкові" матеріали: підручник може відображати поступову зміну і створювати підґрунтя, на яке викладачі можуть опертися в процесі здійснення їх власної творчої методології. Тільки підручник, як стверджує Хатчінсон, може дійсно забезпечувати належний рівень тої структури, яка, здається, необхідна викладачам, щоб повністю зрозуміти і змінити загальноприйняту практику.
Якщо приймати цінність підручників, то він (підручник) повинен обовязково відповідати тій вимозі, щоб містити задовільний рівень якості знань і відповідати потребам та вимогам учнів. Стаття Шелдона має справу з проблемами оцінки книг певного курсу. Його критерії стосуються цілого діапазону факторів, включаючи проект, практичність, предмет, культурну доцільність, освітню законність, дискримінацію статі і расизм.
Дві інші статті були зацікавлені змістом матеріалу підручників, що цікавить студентів. Асіндер приводить випадок використання матеріалів, викладених самими студентами. Весселс наводить приклад, в якому використання студентських матеріалів це перша стадія і дальше описує процес у якому, використовуючи різні методи, студенти створювали і представляли свої матеріали, які в кінцевому результаті появилися в друкованій формі.
Стаття Бардові-Харлінг описує інший аспект ролі матеріалів у вивчені іноземної мови. Балдін і Еделхоф прокоментували цю роль: матеріали повинні мати подвійну ціль, тобто з однієї сторони вони пропонують інформацію і дані про вивчаючу мову, а з іншої сторони особливості соціального і культурного контексту, в межах яких інформація накопичується і сортується, що приносить велику користь і має немаловажне значення.
Бардові-Харлінг та її колеги стурбовані тим, що багато доступних комерційних англійських матеріалів для вивчення іноземної мови не відповідають природним або навіть практичним особливостям моделі бесіди для учнів. Вони демонструють доказовість своєї точки зору на прикладі одного явища: прощання в американській англійській мові. Вони приводять цей приклад не тільки у відношенні теоретичних міркувань, але також і у відношенні мовного аналізу прощання "до побачення" у підручниках.
Юле та інші уявляє подібну суперечку, пропонуючи діапазон прикладів від писемної і розмовної англійської мови, щоб проілюструвати як лектори (спікери) і письменники часто використовують такі мовні структури, що, здається, не можуть бути приведені у підручниках. Вони вказують на те, що це може добре перешкоджати учням у їх спробі розуміти і інтерпретувати зміст бесіди. Подібним чином Крістал бере читачів на поїздки, щоб виявити деякі особливості сучасної англійської мови, особливо характер діалогової англійської мови, намагаючись вказати та пояснити значення деяких речей. Вайт демонструє на прикладах труднощів японських лекторів (спікерів) у використанні "будь ласка"; завдання учнів створювати звязки між формами мови, практичним використанням і умовами, використанням у культурних контекстах.
Ці статті показують складний характер використання мови і суперечності, які можуть виникати між тим, як мова використовується в процесі реальної бесіди поза класною кімнатою і тим, як мова представлена і описана у підручниках.
Інші дослідники були зацікавлені підвищенням інтересу викладачів до структури і використання англійської мови в процесі їхнього навчання, значення нової або покращеної системи поглядів та методів.
Наступні статті стосуються значення і ролі оцінювання знань у процесі навчання.
Маккей обговорює практику оцінювання, яка швидко стає темою для зацікавлення серед багатьох ELT професіоналів. Підхід, який він пропонує та ілюструє із соціологічним дослідженням в Індонезії, забезпечує процес розуміння в ході перегляду, виходячи з власного досвіду. Маккей робить відхилення від "бюрократичного підходу", щоб скласти програму перегляду, яка вказує на результати виконаної роботи студентів у процесі виконання завдань та досліджень і програму підходу, що зацікавлена покращенням деяких моментів і концентрується на певних проблемах в межах навчального плану.
Інші дослідники продовжували здійснювати подальше практичне вивчення оцінювання. Шарп описує, як сумарна оцінка за семестр спонукає наставників до розумінь планування роботи для майбутніх курсів. Специфічний інтерес має список зобовязань які наставник виконує у процесі своєї діяльності. Стаття Морова і Счокера зосереджується на формуючій оцінці і описує діапазон процедур для залучення учасників курсу до безперервного оцінювання, звичайно зміст і методика: щоденний індивідуальний зворотний звязок через структуровані інтервю по заздалегідь підготовленим запитанням; в кінці тижня оголошується форум і проводяться обговорення і оцінювання курсу. Автори статті повідомляють про очевидність того, що процес оцінювання запрошених учасників в