Методи управління, актуальні в ринкових умовах
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
гальний характер, поширюються на всі господарські сфери й регіони країни, проникають у всі частини економічної системи держави. У ці відносини вступає безліч субєктів, а у сферу обігу надходять різноманітні товари й послуги, що формує складну та багатовимірну структуру ринку.
За субєктами ринку і їхніми специфічними особливостями ринкової поведінки можна виділити пять основних типів ринків:
-ринок споживачів окремі особи і домашні господарства, які купують товари чи отримують послуги для особистого споживання;
-ринок виробників сукупність осіб і підприємств, що закуповують товари для використання їх у виробництві інших товарів та послуг;
-ринок проміжних продавців (посередник) сукупність осіб та організацій, які стають власниками товарів для перепродажу або здавання їх в оренду іншим споживачам для отримання власного прибутку;
-ринок громадських установ, які купують товари та послуги для забезпечення сфери комунального господарства або для забезпечення діяльності різних некомерційних організацій;
-міжнародний ринок зарубіжні покупці, споживачі, виробники, проміжні продавці [5, ст. 18].
Безперебійне функціонування такої складної системи як ринок, потребує високорозвинутої і широко розгалуженої загальної та спеціальної інфраструктури, що враховує ринкові особливості. Інфраструктуру ринку становить сукупність організацій (установ), які мають різні напрямки діяльності, забезпечують ефективну взаємодію товаровиробників та інших ринкових агентів, що здійснюють оборот товарів, просування останніх зі сфери виробництва у сферу споживання.
До найбільш важливих елементів ринкової інфраструктури належать: комерційні інформаційні центри, сировинно-товарні, фондові, валютні біржі, комерційні, інвестиційні, емісійні, кредитні та інші банки, транспортні і складські мережі, комунікаційні системи тощо.
У забезпеченні безперервного руху товарів визначальну роль відіграють постачально-збутові організації-посередники, ділерська мережа підприємств оптової і роздрібної торгівлі, пункти прокату та лізингу, ремонтні й сервісні центри з обслуговування виробів у споживачів, страхові, аудиторські, холдингові, брокерські компанії, торгові доми, аукціони, рекламні агентства, виставки, система зовнішньоторговельних організацій. Існує також відповідно спрямована інфраструктура кожного із раніше розглянутих конкретних видів ринків. Вона враховує специфіку їхньої організації, формування та функціонування, особливості звязків і взаємодії ринкових агентів.
Розвиток економіки на сучасному етапі, неминучість і необхідність перехідного періоду від однієї системи господарювання до іншої, трансформації адміністративної системи і механізмів керування в ринкові ставлять перед підприємствами проблеми адаптації до нових умов. Тому необхідно вказати основні питання, що стоять перед підприємництвом в умовах переходу до ринкових відносин:
визначення моделі управління власністю підприємства і його структурних підрозділів;
утворення системи обліку витрат і результатів роботи;
управління внутрішньофірмовим ціноутворенням і поділом результатів господарювання.
Розділ 2. Сутність менеджменту і процесу управління підприємством
Будь-яким підприємством необхідно управляти. Коли говорять про управління підприємством, мають на увазі дії його керівника, які направлені на досягнення якоїсь певної мети.
Сьогодні керівників підприємств дедалі частіше називають менеджером, а його управлінську діяльність менеджментом. В сучасному значенні слова "менеджер" і "менеджмент" зявилися лише тоді, коли господарі підприємств зрозуміли, що дуже вигідно не самим керувати власним майном, а залучати до цього професіоналів, спеціально відібраних і навчених такій роботі. Саме їм, талановитим спеціалістам, які працюють за наймом, стали доручати головне завдання підприємства - отримання високого прибутку. Варто відмітити, що за цю важку працю не шкодували високої винагороди. Менеджер і нині одна із професій, яка найбільш щедро оплачується в розвинутих країнах [18, ст. 15].
Поряд із менеджментом застосовується термін "управління". Однак між цими термінами існує суттєва відмінність, тому їх не можна ототожнювати.
Управління це цілеспрямована дія на обєкт з метою змінити його стан або поведінку у звязку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, компютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо.
Менеджмент цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей [13, ст. 9].
Менеджмент (англ. manege управляти) вид діяльності, спрямованої на досягнення певних передбачених цілей виробничо-господарською організацією (підприємством), яка функціонує в ринкових умовах, шляхом раціонального використання її матеріальних, трудових і фінансових ресурсів [24, ст. 23].
Менеджмент як управління в умовах ринкової економіки передбачає:
- орієнтацію організації на попит і потреби ринку, конкретних споживачів;
- виробництво видів продукції (послуг), які мають попит і можуть принести очікуваний прибуток;
- постійне прагнення до підвищення ефективності виробництва: отримання оптимальних результатів із меншими витратами;
- господарську самостійність, яка забезпечує свободу прийняття рішень тим, хто відповідає за кінцеві результати організації, її підрозділів;