Методи ситуаційного аналізу в прийнятті управлінських рішень
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
Реферат:
Методи ситуаційного аналізу в прийнятті управлінських рішень
Зміст
Вступ
1. Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах ризику
2. Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах конфлікту
Висновок
Література
Вступ
Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах визначеності.
Це найпростіший випадок. Відома кількість можливих ситуацій (варіантів) і їх закінчення. Імовірність кожної події дорівнює одиниці. Потрібно вибрати один з можливих варіантів. Ступінь складності процедури вибору в даному випадку визначається лише кількістю альтернативних варіантів.
Розглянемо дві можливі ситуації:
1. Існують два альтернативних варіанти, тобто п = 2.
У даному випадку аналітик повинен вибрати (чи рекомендувати до вибору) один з двох можливих варіантів. Послідовність дій тут очевидна:
- визначається критерій, за яким буде здійснюватися добір;
- методом "прямого рахунку" обчислюються значення критерію для порівнюваних варіантів;
- варіант з кращим значенням критерію рекомендується до добору.
Можливі різні методи вирішення цієї задачі:
а)методи, засновані на оцінках дисконтування;
б)методи, засновані на облікових оцінках.
2. Число альтернативних варіантів більше двох, п > 2.
Процедурна сторона аналізу істотно ускладнюється через множинність варіантів. Техніка "прямого рахунку" в цьому випадку практично незастосовна. Найбільш зручний обчислювальний апарат - методи оптимального програмування. Ці методи (лінійне, нелінійне, динамічне програмування та ін.) досить добре розроблені в теорії, однак на практиці в економічних дослідженнях популярність одержало лінійне програмування. Як приклад розглянемо загальну постановку транспортної задачі, за якою виберемо оптимальний варіант з набору альтернативних. Суть задачі полягає в наступному.
Існує п пунктів виробництва деякої продукції (а1, а2, а3 ,...а і) і к пунктів споживання її (b1, b2, ..., bj), де аі - обсяг випуску продукції і-го пункту виробництва, bj - обсяг споживання у-го пункту споживання. Розглядається найбільш проста, так звана "закрита" задача, коли сумарні обсяги виробництва і споживання рівні. Нехай сіj - витрати по перевезенню одиниці продукту. Потрібно знайти найбільш раціональну схему прикріплення постачальників до споживачів, мінімізуючи сумарні витрати з транспортування продукції. Очевидно, що число альтернативних варіантів тут може бути дуже великим, що виключає застосування методу "прямого рахунку". Отже, необхідно вирішити наступну задачу:
; ; (5.1)
xij 0.
Відомі різні способи вирішення цієї задачі розподільний, угорський, метод потенціалів та ін. Як правило, для розрахунків застосовується ПЕОМ.
При проведенні аналізу в умовах визначеності можуть застосовуватися множинні розрахунки на ЕОМ з побудовою імітаційної моделі обєкта чи процесу (тобто компютерна програма), що містить п-е число факторів і змінних, значення яких у різних комбінаціях піддаються варіюванню.
Машинна імітація - це експеримент, але не в реальних, а в штучних умовах, за результатами якого відбирається один чи кілька варіантів, що є базовими для ухвалення остаточного рішення на основі додаткових формальних і неформальних критеріїв. У подібних розрахунках можуть активно використовуватися жорстко детерміновані факторні моделі. Найпростішим прикладом такого моделювання за допомогою жорстко детермінованих моделей є прогнозування бухгалтерської форми звітності - звіту про фінансові результати. Чистий прибуток як результативний підсумковий показник даної форми залежить від різних факторів - обсягу реалізації, темпів зміни цього показника, рівня витрат, частки доходів і витрат від позареалізаційних операцій і ін. Тут може вирішуватися як пряма задача - варіюючи факторними ознаками, шукають прийнятне значення прибутку, так і зворотна задача - за заданим значенням прибутку знайти прийнятну комбінацію значень факторних ознак.
1. Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах ризику
Ця ситуація зустрічається на практиці доволі часто. Тут застосовується вірогідний підхід, що припускає прогнозування можливих результатів і присвоєння їм імовірностей. При цьому користуються:
а) відомими типовими ситуаціями (типу імовірність появи герба при підкиданні монети дорівнює 0,5);
б) попередніми розподілами імовірностей (наприклад, з вибіркових обстежень чи статистики попередніх періодів відома імовірність появи бракованої деталі);
в) субєктивними оцінками, зробленими аналітиком самостійно або із залученням групи експертів.
Послідовність дій аналітика така:
- прогнозуються можливі результати Rk. K=1.2…n.; у якості Rk можуть виступати різні показники, наприклад, доход, прибуток, приведена вартість очікуваних надходжень та ін.;
- кожному результату привласнюється відповідна імовірність Pk, причому
; (5.2)
- вибирається критерій (наприклад, максимізація математичного чекання прибутку):
МО( R ) = ; (5.3)
- вибирається варіант, що задовольняє обраному критерію.
Приклад. Існують два обєкти інвестування з однаковою прогнозною сумою необхідних капітальних вкладень. Величина планованого доходу (тис.гр.од.) у кожному випадку невизначена і наведе?/p>