Методи ситуаційного аналізу в прийнятті управлінських рішень
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
?а у виді розподілу імовірностей:
Таблиця 5.1 - Вихідні дані
Проект АПроект ВДоходІмовірністьДоходІмовірність30000,1020000,1035000,2030000,1540000,4040000,3045000.2050000,3550000,1080000,10
Тоді математичні чекання доходу для розглянутих проектів будуть відповідно рівні:
МО(RA)=30000,10+35000,2+40000,40+45000,20+50000,10=4000 тис.гр.од.;
МО (RВ) = 4400 тис.гр.од.
Таким чином, проект В кращий. Щоправда, слід відзначити, що цей проект є і більш ризиковим, оскільки має велику варіацію доходу в порівнянні з проектом А (див. критерій Бернуллі, критерій Лапласа, критерій Гурвиця).
У даному разі основним критерієм добору варіанта була максимізація математичного чекання доходу. У більш складних ситуаціях в аналізі використовують так званий "метод побудови дерева рішень".
Логіку цього методу розглянемо на найпростішому прикладі.
Приклад.
Потрібно прийняти рішення про доцільність придбання або верстата М1, або верстата М2.
Верстат М2 більш економічний, що забезпечує більший доход на одиницю продукції, разом з тим він більш дорогий і вимагає відносно великих накладних витрат (табл.5.2.тис. гр.од.):
Таблиця 5.2 - Дані щодо витрат на інвестиційні проекти
Постійні витратиОпераційний прибуток на одиницю продукціїВерстат М11500020Верстат М22100024
Процес ухвалення рішення може бути здійснений у кілька етапів.
Етап 1. Визначення мети.
Як критерій вибирається максимізація математичного чекання прибутку.
Етап 2. Визначення набору можливих дій для розгляду й аналізу (контролюються особою, що приймає рішення).
Керівник може вибрати один з двох варіантів:
а1 = (купівля верстата М1); а2 = (купівля верстата М2).
Етап 3. Оцінка можливих результатів і їхніх імовірностей (мають випадковий характер).
Керівник оцінює можливі варіанти річного попиту на продукцію і відповідні їм імовірності в такий спосіб:
х1 = 1200 одиниць з імовірністю 0,4;
х2 = 2000 одиниць з імовірністю 0,6;
Р(х1) = 0,4; Р(х2) = 0,6.
Етап 4. Оцінка математичного чекання можливого доходу.
Виконується за допомогою дерева рішень (рис. 5.1).
З наведених на схемі даних можна знайти математичне чекання можливого результату по кожному проекту:
МО(RA) = 9000 х 0,4 + 25000 o 0,6 = 18600 тис. гр. од.,
МО(Rв). = 7800 х 0,4 + 27000 х 0,6 = 19320 тис. гр. од.
Таким чином, варіант з придбанням верстата М2 є економічно більш доцільним.
Рис. 5.1 - Дерево рішень
Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності
Ця ситуація розроблена в теорії, але на практиці формалізовані алгоритми аналізу застосовують досить рідко. Основні труднощі тут полягають у неможливості оцінити імовірності результатів. Основний критерій максимізація прибутку тут не спрацьовує, тому застосовують інші критерії: максімін (максимізація мінімального прибутку), мінімакс (мінімізація максимальних утрат), максімакс (максимізація максимального прибутку) та ін.
2. Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах конфлікту
Це найбільш складний і мало розроблений з практичної точки зору аналіз. Подібні ситуації розглядаються в теорії ігор. Безумовно, на практиці ця і попередня ситуації зустрічаються часто. У такому разі їх намагаються звести до однієї з перших двох ситуацій або використовують для прийняття рішень неформалізовані методи.
Результати, отримані з використанням формалізованих методів, є базою для ухвалення остаточного рішення; при цьому можуть прийматися в увагу додаткові критерії, в тому числі неформалізованого характеру.
Ми розглянули найбільш загальні підходи до формалізації процесу прийняття управлінських рішень на основі аналізу ситуацій, по-перше, зробивши акцент на використанні моделей, і, по-друге, безвідносно до того, чи приймаються ці рішення по відношенню інвестиційних проектів чи у якійсь іншій області. Зокрема, метод побудови дерева рішень дуже корисний в управлінському обліку і особливо при аналізі на ринку цінних паперів. Більш докладно з можливостями цього методу як у теоретичному, так і в практичному аспектах, можна ознайомитися за наявною оригінальною і перекладною літературою.
Методичні поради щодо проведення ситуаційного аналізу по деяких напрямах фінансово-економічної діяльності підприємства.
Аналітична оцінка використання майна означає проведення детального аналізу стану, руху і ефективності використання активів.
Перш за все проводиться горизонтальний і вертикальний аналіз активів балансу, що дає змогу оцінити динаміку структури поточних активів підприємства в цілому і за ступенем ризику.
У розвиток проведеного аналізу доцільно оцінити тенденцію зміни співвідношень важко реалізованих активів і загальної величини активів, а також важко і легкореалізованих активів. Тенденція до росту названих співвідношень вказує на зниження ліквідності.
Виконання ситуаційного аналізу активів дає змогу переконатися у впливі структури розміщення засобів, що сформувалася на підприємстві на стабільність його діяльності, провести обґрунтування управлінських рішень щодо покращення використання майна і капіталу підприємства.
Приклад класифікації поточних активів підприємства за категоріями ризику наведені в табл.5.3.
Таблиця 5.3 - Поточні активи підприємства і їх класифікація за категоріями ризику
Рівень ризикуГрупа поточних активівАБМінімальнийНаявні кошти, легкореалізовані короткострокові цінні папериМалийДебіторська забо