Методи пошуку та відбору артиста його персональним менеджером
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
°х, що забезпечують інтеграцію і найбільш ефективне використання матеріальних і людських ресурсів на користь досягнення мети [16. С.57]
Вивчення сучасної ситуації в області музичного мистецтва і освіти показує, що не завжди талановитий музикант, що володіє значним інтелектом і широкою утвореною, творчий ВУЗ, що успішно закінчив, виявляється готовий до керівництва художньо-мистецьким колективом. Успішне поєднання творчих і управлінських функцій в одній особі - сьогодні, скоріше, виключення з правил.
Як показує практика, в Україні існує серйозна проблема з менеджментом у сфері культури [12. С.22].
Про це свідчать багато висловів сучасних музикантів. Сьогодні професори консерваторії, поза сумнівом поважані і гідні люди, не можуть займатися тим, чим винні, тобто бути в більшою частиною управлінцями, а для успішного функціонування консерваторії, в першу чергу, необхідний організатор і менеджер [14. с. 4].
Аналіз сучасної соціокультурної ситуації, проведений членами Ради з культури при президентові, до складу якого входять відомі діячі культури і мистецтва, дозволив зробити висновок, що на сучасному етапі державі необхідно серйозно турбуватися проблемою підготовки і перепідготовки управлінських кадрів для творчих організацій, залученням в сферу мистецтва кваліфікованих менеджерів. Слід розробити спеціальну програму по підвищенню ефективності менеджменту у сфері культури і мистецтва, що передбачає коректування учбових планів, стажування, різні заходи стимулювання праці управлінців (включаючи гранти, стипендії, премії) [11, с.22].
Підготовка ефективного менеджера у сфері мистецтва неможлива без організації навчання персональному менеджменту (самоменджменту), який, за визначенням сучасних учених (В.Бондаренко, С.Резник, С.Соколов, Ф.Удалов), є наукою про самоорганізацію і самоврядування людини. Як справедливо помічає Э.Коротков, курс персонального менеджменту широко вивчається і давно застосовується в зарубіжній учбовій практиці підготовки управлінських кадрів. У Україні ж існує певний пропуск в спеціальній літературі по даному напряму. І далі учений робить висновок про необхідність введення такого курсу в підготовку фахівців, оскільки абсолютно очевидно, що якщо людина не в змозі добре управляти не тільки власним життям, але і власними справами, то дуже важко сподіватися, що він зможе ефективно управляти іншими людьми
Введення курсу персонального менеджменту в області мистецтва в процес підготовки музикантів - виконавців, педагогів, керівників художньо-мистецьких колективів - є серйозною психолого-педагогічною проблемою, оскільки вимагає розгляду і вивчення:
специфіки персонального менеджменту в області мистецтва;
мотивації до процесу вивчення персонального менеджменту
музикантами;
можливості створення і впровадження експериментального курсу персонального менеджменту в області мистецтва;
проблеми створення педагогічних умов, необхідних для впровадження персонального менеджменту в процес підготовки музиканта-керівника художньо-мистецького колективу:
ефективності освоєння персонального менеджменту у процесі становлення професійно-управлінської культури музиканта керівника художньо-мистецького колективу.
Таким чином, представлене дослідження охоплює широкий круг проблем, повязаних з організацією навчання персональному менеджменту музикантів-керівників художньо-мистецьких колективів.
1.2 Персональний менеджмент в області музичного мистецтва і
утворення: понятійно-категоріальний апарат дослідження
Підготовка музикантів, прагнучих стати керівниками художньо-мистецьких колективів, є складний, багатоступінчатий процес збагнення музики, виявлення її значущості для себе, отримання особово-ціннісного погляду на майбутню професійну діяльність, її цілі і завдання. Ухваливши рішення стати в майбутньому керівником художньо-мистецького колективу, молодий музикант виділяє для себе поле діяльності, яке має певну специфіку.
Інтегруючи поняття Персональний менеджмент (ключове для даного дослідження) в сферу музичної культури, звернемося до його суті, змісту і принципів реалізації в особливому духовному просторі, центром якого є музика - одне з найскладніших і багатозначних мистецтв. Акцентуємо увагу перш за все на тому, що поняття Духовна культура, нерозривно повязане із становленням особи музиканта, інтерпретується в дослідженні як основа саморегуляції і самоорганізації, яка, за визначенням Е. Артамоновой виступає як концептуальна ідея самотворення професійного образу, відповідно до вертикальної національної традиції духовного ідеалу (13.С. 1). Е. Артамонова називає духовну культуру особи культурою в культурі, підкреслюючи цим визначенням цілісність і самодостатність особи. В той же час культуролог В. Апрелева, розглядаючи музику як вираз і передбачення культури, постійно підкреслює, що музика і культура - це битійственная цілісність [2.С. 5].
Усвідомлення необхідності виявлення нерозривних звязків духовного світу особи (культури в культурі) і музики (яка також є культурою в культурі) вимагає введення в дослідження поняття синергетики, що інтерпретується як філософський метод вивчення законів еволюції і саморозвитку складноорганізованих систем (людина, музика, культура). Вершиной вертикалі в національній традиції, на думку Е. Артамоновой, є ідея самоудосконаленн