Методи й інструменти управління ризиками проекту
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
·і невиконання боржником свого зобовязання одержувати задоволення з вартості закладеного майна.
Утримання кредитором майна боржника і задаток можна застосовувати як засоби повного чи часткового відшкодування збитків учаснику проектної діяльності в разі реалізації ризику за рахунок засобів іншого учасника.
Зазначені засоби виконують компенсаційну функцію. Ця функція вторинна, тому що розмір утримуваного майна у вартісному вираженні, а також розмір задатку не залежать від розміру можливого збитку від реалізації ризику. Основна функція цих засобів примусити боржника виконувати свої договірні зобовязання, повязані з реалізацією проекту. Особливо це стосується такого засобу, як неустойка.
Неустойка (штраф, пеня) грошова сума, яку боржник зобовязаний сплатити кредитору в разі невиконання чи неналежного виконання зобовязань (зокрема, у разі прострочення виконання). За вимогою про сплату неустойки кредитор не зобовязаний доводити, що йому заподіяно збитки.
Інструменти розподілу та перерозподілу ризиків тією чи іншою мірою виконують превентивно-профілактичні функції. Ці інструменти сконструйовані так, що невиконання учасником проекту своїх зобовязань спричинює збитки не тільки інших учасників, а й насамперед цього учасника проекту.
Якщо перевагу надають методу поглинання ризику, а оцінений ризик у розрахунку на одного учасника непомірний, застосовують такий інструмент, як розширення кола учасників до такої їх кількості, поки рівень ризику в розрахунку на одного учасника знизиться до прийнятного. Найчастіше до такого засобу вдаються банки, що фінансують проект. З метою зниження кредитного ризику банк оператор фінансування формує банківський консорціум. Інструментом поглинання ризику є також резервні фонди, які створює один, кілька чи всі учасники проекту (загальний резервний фонд проекту).
Крім наведеної класифікації інструментів управління проектними ризиками за методами управління застосовують ще класифікацію за сферами діяльності учасників проекту організаційною, технічною, кадровою, інформаційно-аналітичною, договірно-правовою, фінансовою, комерційною тощо. Відповідно до цих сфер виокремлюють такі інструменти управління проектними ризиками:
- організаційні створення в межах проектної команди служби управління ризиками, спеціальних аварійно-рятувальних та аварійно-ремонтних служб;
- технічні запровадження систем контролю за технологічним режимом виробництва; контроль за якістю будівельно-монтажних робіт, машин і устаткування (на інвестиційній фазі проектного циклу), сировини, матеріалів і напівфабрикатів (на виробничій фазі); придбання устаткування для ліквідації наслідків техногенних аварій і катастроф;
- кадровінавчання і підвищення кваліфікації персоналу, який експлуатує обєкт (техніка безпеки, управління технологічними процесами, забезпечення екологічної безпеки виробництва тощо);
- інформаційно-аналітичні створення системи збирання та аналізу інформації, необхідної для оцінювання проектних ризиків і оптимального управління ними;
- договірно-правові підготовка договорів, гарантійних листів, статутів, інших юридичних документів, що забезпечують розподіл ризиків між учасниками проектної діяльності, а також зниження рівня ризиків за допомогою страхування зовнішніми щодо проекту страхувачами, а також заходи контролю за реалізацією юридичних документів;
- фінансові резервні фонди окремих учасників проектної діяльності та проекту загалом; рахунки типу "ескроу"; застави в різноманітних формах; страхування різних видів ризиків; резервні кредити типу "стенд-бай"; акредитиви; валютні та процентні свопи тощо;
- комерційні контракти, що гарантують стійкий збут проектного продукту, а також придбання ресурсів, необхідних для його виробництва; до цієї категорії інструментів належать операції з хеджування комерційних ризиків (опціони, фьючерси тощо).
Операції зі зниження рівня ризиків у межах проектної діяльності найтісніше взаємоповязані й охоплюють одночасно кілька сфер цієї діяльності. Взаємоузгоджуються договірно-правові, комерційні та фінансові інструменти. Створення служби управління ризиками (організаційний інструмент) тісно повязане з таким кадровим інструментом, як добирання спеціалістів і забезпечення їх відповідними технічними засобами (технічні інструменти).
На різних етапах реалізації проекту загальний обсяг ризиків і їх конкретних видів змінюється, відповідно змінюються й інструменти управління ризиком.
На доінвестиційній фазі здебільшого застосовують інструменти, повязані з аналізом проектних ризиків, договірно-правові та страхові. Так, договір між консультантом і замовником має передбачати гарантії належного виконання робіт, повязаних з підготовкою бізнес-плану й обґрунтованості інвестицій.
На інвестиційній фазі першорядного значення набувають такі інструменти: гарантія завершення проекту (для кредиторів); гарантія належного виконання контракту на здійснення будівельно-монтажних робіт і постачання устаткування (для замовника проекту); страхування будівельних ризиків (для підрядчиків), вантажів (для постачальників устаткування й матеріалів) тощо.
На виробничій фазі застосовують такі інструменти: страхування майна (активів) проектної компанії; гарантія погашення заборгованості за кредитом; рахунки типу "ескроу"; валютні свопи, хеджування від комерційних ризиків; с