Макроекономіка як наука
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
Опорний конспект лекцій
з Макроекономіки
Макроекономіка як наука
Фундаментальна суперечність людського суспільства: суперечність між безмежними матеріальними потребами людей і відносно обмеженими економічними ресурсами для їх задоволення.
Під ефективністю економіки розуміють відношення результатів виробництва до витрат на це виробництво.
Складові ефективного використання ресурсів:
- Забезпечення повної зайнятості ресурсів.
Повна зайнятість це залучення до виробництва всіх придатних ресурсів.
2. Досягнення повного обсягу виробництва.
Повний обсяг виробництва означає, що ресурси використовуються так, щоб найповніше задовольнити потреби суспільства.
Предметом макроекономіки є ефективність функціонування національної економіки.
Національна економіка може бути визначена як:
- сукупність обєктів виробничої і невиробничої сфери, що розташовані в межах певного природного середовища і державної території та використовуються субєктами господарювання;
- система галузей, видів виробництв і територіальних комплексів;
- економічна система, яка здатна задовольнити потреби даної країни та захистити її інтереси, забезпечити її господарську та політичну самостійність.
Обєктом макроекономіки є економічна система та її агреговані показники. Економічна система це певним чином упорядкована система звязків між виробниками і споживачами матеріальних та нематеріальних благ та послуг.
Агреговані параметри відображають сукупність специфічних економічних одиниць так, ніби ті складають одне ціле. (наприклад, уся сукупність підприємств в Україні складають один агрегат фірми).
Субєкти національної економіки:
1.Сектор домашніх господарств.
2.Підприємницький сектор
3. Державний сектор
4. Сектор закордон
Методи макроекономічних досліджень:
діалектико-матеріалістичні методи:
- аналіз;
- синтез;
- індукція;
- дедукція;
- абстракція;
- інші.
економіко-математичне моделювання
Економічна модель це спрощене відображення економічного явища, обєкта або процесу, абстрактне узагальнення відповідних фактичних даних.
Економічна змінна це вимірна величина (наприклад, річний обсяг виробництва, сума грошей, темп інфляції), що може набувати різноманітних значень.
Відрізняють дві групи таких змінних:
а) ендогенні змінні це характеристики обєкта, які треба визначити в результаті розрахунків по моделі (невідомі величини);
б) екзогенні змінні це характеристики зовнішніх (по відношенню до обєкта моделювання) умов, які модель бере як дані.
Статичні моделі фіксують економічний процес на початку та кінці певного періоду і не зображують перехід від одного стану до іншого.
Динамічні моделі зображають економічні моделі з урахуванням фактора часу.
Функції макроекономіки:
практична.
пізнавальна.
Макроекономіку, що виконує пізнавальну функцію, тобто вивчає стійкі звязки і залежності, властивості національної економіки, називають позитивною, або макроекономічним аналізом. Макроекономічний аналіз вивчає фактичний стан економіки.
Виконуючи практичну функцію, макроекономіка виступає як нормативна, або макроекономічне регулювання. Макроекономічне регулювання є інструментом економічної політики і визначає, що має бути в економіці і як цього досягти.
Макроекономічні показники в системі національних рахунків
Найважливішим показником розвитку економіки є валовий внутрішній продукт (ВВП). Валовий внутрішній продукт (ВВП) це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, що вироблені резидентами країни за рік. Субєкти господарювання вважають резидентами тієї економіки, з якою діяльність повязана тісніше, ніж з будь-якою іншою.
Принципи розрахунку ВВП:
1)у ВВП враховується вартість кінцевої продукції і не враховується вартість проміжної продукції.
Кінцева продукція товари і послуги, що купуються з метою споживання.
Проміжна продукція товари і послуги, що купуються з метою подальшої обробки, переробки.
2)у ВВП не враховуються невиробничі фінансові операції:
а) державні трансферти;
б) приватні трансферти;
в) купівля-продаж цінних паперів.
3)ВВП не враховує продукцію, вироблену лише в поточному періоді, тому операції по перепродажу раніше виготовлених товарів не враховується.
Методи розрахунку ВВП:
1.за виробленою продукцією (виробничий метод)
2.за витратами (метод кінцевого використання)
3.за доходами (розподільчий метод)
Виробничий метод: ВВП розраховується як сума доданої вартості, створеної всіма галузями економіки.
Додана вартість різниця між вартістю виготовлених товарів та вартістю проміжних товарів і послуг, які були придбані для виробництва продукції.
Метод кінцевого використання: ВВП = У = С + Іg + G + NX
де С споживчі витрати домогосподарства на товари і послуги;
Ig валові приватні внутрішні інвестиції: Іg = In + А, де In чисті приватні внутрішні інвестиції (або чистий приріст нагромадженого капіталу), А амортизація.
G держ?/p>