Макроекономіка як наука
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
>
де М пропозиція грошей; D поточні чекові депозити
Пропозиція грошей є сумою готівкових та депозитних грошей
М = С + D,
де С готівка на руках у населення (готівка поза банками), D чекові депозити
де сr коефіцієнт готівки
Грошова база є сумою готівки та резервів:B = C + R, де В-грошова база, R банківські резерви
Відношення пропозиції грошей до грошової бази називають грошовим мультиплікатором (г):
Пропозиція грошей перебуває у прямій залежності від грошової бази до грошового мультиплікатора:
Методи кредитної політики
- Операції на відкритому ринку купівля продаж Національним банком урядових цінних паперів у комерційних банків, підприємств та населення.
- Облікова (дисконтна) ставка процентна ставка, за якою центральний банк надає позики комерційним банкам
- Норма резервування
Види грошово-кредитної політики:
1)гнучка грошово-кредитна політика політика центрального банку, за якою проміжною ціллю є фіксація або підтримка процентних ставок на певному рівні.
2)жорстка грошово-кредитна політика спрямована на фіксацію або підтримку стабільного обсягу грошової маси в економіці.
3) проміжному типові грошово-кредитної політики відповідає ситуація зростання попиту на гроші, яка супроводжується зростанням і пропозиції грошей, і ставки процента
4) політика дорогих грошей рестрикцій на політика Ms
а) продаж національним банком урядових цінних паперів
б) підвищення резервної норми
в) підвищення облікової ставки
5) політика дешевих грошей експансія Ms
а) купівля урядових цінних паперів НБУ
б) зменшення резервної норми
в) зменшення облікової ставки.
Тема 6 Інфляційний механізм
План
- Сутність інфляції та її види
- Наслідки інфляції
Час: 2 год.
Література:
Мікроекономіка та макроекономіка за ред. Будаговської, тема 5, параграфи 1,2;
Макроекономіка за ред. Савченка, К.: 1999, глава 4;
Степан Панчишин. Макроекономіка. К.:, 2001, тема 4.
Інфляція це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.
Темп інфляції:= ,
Види інфляції
За темпами: помірна;
галопуюча;
гіперінфляціяза очікуванням: передбачена;
непередбачена
За характером: відкрита;
придушена (прихована)за джерелами: внутрішня;
імпортованаЗа змістом: збалансована;
незбалансованаза типом: інфляція попиту;
інфляція витрат (пропозиції).
Наслідки інфляції:
І. Падіння рівня життя народу
Номінальний доход це сума грошей, які особа отримує у вигляді зарплати, пенсії тощо.
Реальний доход це кількість товарів і послуг, яку можна купити за суму номінального доходу.
ІІ. Перерозподіл доходів між різними групами населення.
1) програють від передбаченої інфляції:
а) одержувачі фіксованих доходів (пенсій, стипендій тощо);
б) власники заощаджень;
в) кредитори (ті, хто позичає гроші).
2) виграють в умовах інфляції:
а) окремі домогосподарства, чий номінальний доход випереджає зростання цін;
б) працівники, зайняті в галузях, що перебувають на піднесенні і представлені потужними трудовими спілками;
в) керівництво фірм та інші отримувачі прибутків в умовах, якщо ціни на готову продукцію зростають швидше, ніж ціни на ресурси;
г) дебітори (ті, хто бере гроші у позику);
д) уряд:
ІІІ. Вплив на динаміку номінальних процентних ставок за ефектом Фішера, що підриває стимули для інвестування.
ІV. Зменшення обсягу виробництва і рівня зайнятості в національній економіці в умовах інфляції витрат.
V. Посилення диспропорцій між галузями (ножиці цін), неефективний розподіл ресурсів.
VI. Зростання непередбачених витрат:
VІІ. Зменшення безробіття в умовах інфляції попиту за кривої Філіпса.
VІІІ. Соціальні втрати: відтік трудових ресурсів із сфери виробництва, розвиток спекуляції, зростання злочинності, соціальна напруга.
Дефляція підвищення цінності або купівельної спроможності грошей. Дезінфляція сповільнення темпів інфляції.
Стагфляція ситуація в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва.
7. Споживання домогосподарств
Споживання це видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб людини.
Заощадження це частина використовуваного доходу, що не споживається.
Рівень використовуваного доходу, за якого не заощаджують і не витрачають попередніх заощаджень, називають точкою нульового заощадження, або пороговим доходом.
Якщо є заощадження, то населення має можливість у поточному періоді споживати більше, ніж отримано доходу. Таку ситуацію називають ефектом заощаджень (переміщенням майбутнього доходу для поточного споживання). Цей ефект найбільше проявляється під час спаду.
УВ = У Т = С + S,
де УВ використовуваний доход;
У особистий доход;
Т податки;
С споживання;
S заощадження.
Середня схильність до споживання (ССС) ч?/p>