Логічна природа доказування в слідчій і судовій практиці
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Реферат
На тему
Логічна природа доказування в слідчій і судовій практиці
1. Гіпотеза як метод пізнання. Кваліфікаційна версія: поняття, побудова, перевірка і спростування
1. Зясування, розуміння будь-якого явища обєктивної дійсності людина (зокрема працівник правоохоронного органу або суду) починає із збирання і накопичення окремих фактів, що відносяться до явища, що вивчається. Одержані факти дійсності субєкт пізнавальної діяльності завжди починає порівнювати з фактами, які закріплені в системі наукового знання, прагнучи пояснити їх. Для пояснення цих фактів і явищ, особливо на первинному етапі вивчення за відсутності повної інформації, субєкт висуває припущення, звані гіпотезами, які надалі або підтверджуються при відповідності дійсності, або спростовуються у разі розбіжності їх з подальшими одержаними даними, тобто у разі невідповідності їх дійсності.
Таким чином, гіпотеза це ймовірне припущення про причини яких-небудь явищ, достовірність яких не може бути перевірена в даний час, але яке може приблизно пояснити дане явище. Це теж форма мислення, але складна, така, що є методом пізнання обєктивної реальності шляхом побудови і перевірки передбачуваної дійсності.
У основі кожної гіпотези знаходиться думка, що носить ймовірнісний характер і що містить елементи наукового знання, не дивлячись на своє ймовірнісне значення.
Саме цим гіпотеза відрізняється від інших припущень, наприклад, припущень, в основі яких лежать інтуїтивні знання, не обґрунтовані, а просто узяті на віру.
Істотні ознаки гіпотези:
1) гіпотеза є формою розвитку людських знань;
- побудова гіпотези завжди супроводжується висуненням припущення, що пояснює досліджувані явища;
- гіпотеза це обґрунтоване припущення, а не будь-яка здогадка, фантазія або допущення, що спирається на конкретні факти.
2. Термін гіпотеза в логіці вживається в двоякому значенні.
По-перше, як припущення, що висувається для пояснення сутності і причин явища що спостерігається, досліджується.
По-друге, як прийом мислення в цілому, що включає висунення припущення, його розвиток і доказ. Саме це розуміння гіпотези має прикладне значення для кваліфікації злочинів.
У юридичній практиці гіпотеза, в основному, вживається в наступних випадках:
а)коли відомі факти недостатні для пояснення причинної залежності даного явища, а є практична необхідність в його поясненні;
б)коли факти практично складні, суперечливі, і гіпотеза може принести користь як перший крок до їх розяснення;
в)коли причини, що послужили появі фактів практики, недоступні емпіричному досвіду, а тим часом дії або наслідки їх необхідно пізнати.
Для того, щоб правильно побудувати, перевірити або спростувати гіпотезу, необхідно мати чітке уявлення про логічну структуру гіпотези.
Структура гіпотези включає наступні елементи:
- підстава сукупність фактів або обґрунтованих тверджень, на яких ґрунтується припущення;
- форма гіпотези сукупність висновків, які ведуть від підстави гіпотези до основного припущення;
- припущення висновки з фактів і тверджень, що обґрунтовують гіпотезу.
Не дивлячись на загальну для всіх гіпотез логічну природу і структуру, вони за змістом і виконуваним функціям діляться на декілька видів, які, безумовно, враховуються в юридичній практиці, у тому числі і при кваліфікації злочинів.
За кількісною ознакою (тобто по складності досліджуваного обєкту) всі гіпотези умовно підрозділяються на:
а)загальні, тобто такі, які пояснюють причину явища або групи явищ в цілому;
б)окремі , тобто припущення, що пояснюють якусь окрему сторону або окрему властивість явища або події.
Різновидом окремої гіпотези є версія.
Термін версія, досить часто застосовується в юридичній практиці, особливо в кримінальному судочинстві (наприклад, кваліфікуюча .версія, слідча версія і т.п.).
Версія одне з декількох можливих, відмінних один від одного пояснень і тлумачень якого-небудь одного і того ж факту, явища або події. (версія - від лат. „versio” обіг, видозмінення.)
Так, наприклад, при виявленні трупа із слідами насильницької смерті у слідчого на місці події можуть бути висунуті наступні версії щодо причин смерті: нещасний випадок (казус), вбивство, спричинення смерті з необережності. Кожна з цих версій може містити і більш окремі версії, що стосуються окремих елементів складу злочину (обєкту, обєктивної сторони, субєкта і субєктивної сторони злочину), що дають підставу кваліфікувати вчинене по тій чи іншій статті особливої частини КК України , а в рамках статті і по відповідній частині і пункту.
За якісною ознакою (тобто по мірі достовірності) розрізняють наступні види гіпотез:
а)наукова це гіпотеза, що пояснює закономірності розвитку явищ природи, суспільства і мислення.
До наукової гіпотези предявляється ряд вимог:
вона повинна бути єдиним аналогом даного процесу, явища;
вона повинна давати пояснення як можна більшому числу повязаних з цим явищем обставин;
вона повинна бути здатною передбачати нові явища, що не входять до числа тих, на основі яких вона будувалася.
б)робоча це тимчасове припущення або допущення, яким користуються при побудові гіпотези.
Робоча гіпотеза безпосередньо не ставить завданням зясування дійсних причин досліджуваних явищ, а служ?/p>