Ландшафтно-екологічна основа міста
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
арно-гігієнічними та культурно-просвітницькими. Однією із головних їх функцій є задоволення масового періодичного та індивідуального епізодичного відпочинку населення в пристосованому для цього лісовому середовищі.
Гідропарки - водно-паркові комплекси загального користування як внутрішньоміські, так і заміські, які служать місцем відпочинку, головним чином у теплу пору року. В гідропарках переважають водні простори (Київський гідропарк на Дніпрі).
Лучні парки - міські або заміські насадження загального користування, створені на заплавних луках річок. Це пейзажні парки, де переважають відкриті простори. Благоустрій ведеться тільки в місцях масового відпочинку.
Національний парк - велика територія, що включає приміські ландшафти, що потребують охорони, призначений головним чином для задоволення рекреаційних потреб населення усієї країни або регіону. Шацький національний парк (Волинська область) і Карпатський національний парк (Івано-Франківська область) є обєктами рекреаційної діяльності не лише населення цих областей чи обласних центрів - Луцька та Івано-Франківська, але і сусідніх областей України та інших країн.
Заповідники - ділянка, на якій охороняються всі наявні там елементи природи. Поблизу Львова у 1984 р. рішенням уряду України створений Державний заповідник Розточчя Українського державного лісотехнічного університету.
Заказник - невелика ділянка, на якій ведеться охорона цінних памяток природи. Рішення про створення заказника приймають місцеві органи влади (обласні ради народних депутатів).
Загальноміська система озеленення. Набула цілісного характеру в радянський період завдяки розробці комплексних схем озеленення як складової частини Генеральних планів міст. Система озеленення тісно повязана з топографією місцевості
На створення системи озеленення великий вплив має гідрографічна ситуація міста, Великі масиви зелених насаджень у поєднанні з водними просторами - це важливі фактори, які визначають характер планувальної структури міст (Рівне, Ужгород, Тернопіль). За класифікацією Ю.В. Хромова (1974) у містах заходу України розвиваються радіально-кільцева (Львів), групова (Луцьк, Івано-Франківськ, Чернівці), центрична (Ужгород), периферійно-групова (Тернопіль) системи озеленення. Внутріміська система озеленення поєднується з приміською зеленою зоною, до складу якої входять лісопарки (Львів, Ужгород, Івано-Франківськ, Рівне, Чернівці, Тернопіль), гідропарки (Глинна-Наварія під Львовом), колективні сади, придорожні і захисні смуги, а також зелені насадження приміських населених пунктів.
Міські і приміські зелені насадження організовані в єдиний і цілісний планувальний комплекси й утворюють зелену зону міста, в межах якої: можна виділити дві основні групи насаджень:
1) насадження загального користування - 1) парки культури і відпочинку, міські, районні і мікрорайонні, меморіальні, спортивні і дитячі парки;
2) сади житлових районів і груп житлових будинків; сквери, бульвари лісопарки, гідропарки. Всі ці види насаджень загального користування по-різному представлені у містах України;
2) насадження різноманітного функціонального призначення - обмеженого користування та спеціальні.
Цілісна просторово-безперервна система зелених насаджень забезпечується в тому випадку, коли:
- сади житлових районів і мікрорайонів, сквери, бульвари, пішохідні алеї, озеленені ділянки громадських, культурно-побутових, спортивних і фізкультурних комплексів розподіляються рівномірно;
сади житлових районів і мікрорайонів, озеленені ділянки громадських, культурно-побутових, спортивних і фізкультурних комплексів, шкіл, дитячих ясел-садків обєднуються з озелененими дворами і садами при групах житлових будинків з таким розрахунком, щоби між цими елементами озеленення забезпечувалися просторовий і функціональний звязки;
- сади житлових районів і мікрорайонів створюють поблизу громадсько-торговельних центрів і повязують з місцезнаходженням районного і міського парків;
- бульвари і алеї розташовують у напрямку масового пішохідного руху таким чином, щоби вони обєднувалися між собою та з садами житлового району і мікрорайону, забезпечували зручні підходи до зупинок громадського транспорту, громадських і торгових центрів, спортивних комплексів. Сквери і озеленені ділянки для короткочасного відпочинку влаштовують поблизу або на шляху масового пішохідного руху і біля громадських будинків.
Таке розміщення насаджень забезпечує єдність малої забудови і природного ландшафту, комплексне вирішення питання озеленення, що врешті-решт веде до забезпечення максимального оздоровлення умов життя населення.
Виходячи із функціонального призначення, зелені насадження розподіляють на насадження обмеженого користування і спеціального призначення.
Згідно з РСН 183-176, до насаджень обмеженого користування належать такі типи насаджень:
- житлових районів і мікрорайонів;
- при учбових закладах (школах, училищах, вузах і технікумах);
- при дошкільних закладах;
- при клубах, палацах культури і будинках школярів;
- при науково-дослідних закладах;
- при лікувально-профілактичних закладах;
- санаторіїв, будинків відпочинку та шкільних таборів;
- при житлових будинках у районах присадибної забудови;
- на території промисло?/p>