Адміністративне право: погляди українських вчених часів незалежності (Т.О. Коломоєць)

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

Врахування ж інших властивостей відповідного різновиду примусу, а саме: офіційного, державно-владного характеру, множинності та розмаїття субєктів застосування (насамперед, уповноважених державних органів, а також у чітко визначених у законодавстві випадках і громадських обєднань), численності осіб, щодо яких здійснюється відповідне застосування (як фізичних, так і юридичних осіб), відсутності службового підпорядкування між вищезазначеними субєктами правовідносин, специфіки юридично-фактичних підстав застосування (правопорушень на будь-якій стадії, правомірної поведінки, надзвичайних ситуацій), багатоаспектної цільової спрямованості (запобігання, припинення протиправних діянь, забезпечення притягнення та притягнення винних осіб до відповідальності, запобігання та локалізація наслідків надзвичайних ситуацій), багатоваріантності зовнішніх форм прояву, оперативності, економічність, спрощеність процедури застосування дозволяє сформулювати визначення адміністративного примусу у публічному праві України. Таким вважається особливий, комплексний, поліструктурний, обєктивно-необхідний та обумовлений різновид державно-правового примусу, визначені нормами публічного права способи офіційного фізичного або психічного впливу уповноважених державних органів, їх посадових осіб, а у деяких випадках і громадських обєднань на свідомість та поведінку фізичних та юридичних осіб навіть всупереч їх волі та бажанню у вигляді особистих, майнових, організаційних обмежень їх прав, свобод та інтересів у випадках вчинення цими особами протиправних діянь, або в умовах надзвичайних обставин в межах окремого економного, спрощеного, оперативного адміністративного провадження задля досягнення багатоаспектної ретросперспективної мети (превенції, припинення правопорушень, забезпечення провадження у справах про правопорушення, притягнення винних до адміністративної відповідальності, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних подій).

Враховуючи багатогранний характер потенціалу адміністративного примусу у публічному праві України цілком логічною є множинність та розмаїття зовнішніх форм його прояву (заходів), які варто класифікувати для зясування їх сутності та взаємодії, створення засад ефективного впливу цих заходів і, нарешті, досконала класифікація заходів примусу є необхідною передумовою змістовного наукового дослідження їх потенціалу. При цьому, враховуючи здобутки та недоліки класифікаційних досліджень учених-юристів, доцільною вбачається поступова (етапна, ступенева) градація відповідних примусових заходів із використанням кількох критеріїв. На першому етапі, в залежності від фактичних підстав застосування, можна виділити дві підсистеми однорідних заходів: заходи адміністративного примусу у публічному праві України, повязані із протиправними діяннями (адміністративними правопорушеннями, порушеннями митних правил, земельного, екологічного законодавства тощо), і заходи адміністративного примусу у публічному праві України, застосування яких не повязане із протиправними діяннями (так звані попереджувальні (запобіжні) заходи).

На другому етапі класифікації заходів адміністративного примусу у публічному праві України, обравши критерієм безпосередню мету застосування, заходи, повязані із протиправними діяннями, можна розподілити на заходи відповідальності за порушення приписів у публічному праві України та заходи адміністративного припинення в публічному праві України, а примусові заходи, не повязані із протиправними діяннями, на такі, що повязані з надзвичайними ситуаціями, та власне адміністративно-попереджувальні заходи у публічному праві України.

І, нарешті, на третьому етапі заходи адміністративного припинення у публічному праві України в залежності від характеру їх дії поділити на власне заходи адміністративного припинення у публічному праві України та заходи адміністративно-процесуального примусу у публічному праві України.

Варто визначитися із понятійним апаратом:

заходи адміністративного примусу у публічному праві України, не повязані із правопорушеннями (адміністративно-попереджувальні заходи у публічному праві України) як сукупність визначених у публічному праві України заходів офіційного впливу державних органів, а у випадках делегування відповідних повноважень і громадських обєднань щодо фізичних, юридичних осіб, незалежно він волі та бажання останніх, у вигляді моральних, особистих, майнових, організаційних обмежень їх прав, свобод, законних інтересів задля попередження вчинення протиправних діянь як будь-якими, так і конкретними особами, забезпечення правопорядку за будь-яких, в тому числі і надзвичайних обставин, що застосовуються у межах оперативного, спрощеного, економного адміністративного провадження;

адміністративно-попереджувальні заходи у публічному праві України, повязані з надзвичайними (екстремальними) обставинами як сукупність визначених у публічному праві України заходів офіційного впливу державних органів, а у випадках делегування відповідних повноважень і громадських обєднань щодо фізичних, юридичних осіб, незалежно від волі та бажання останніх, у вигляді моральних, особистих, майнових, організаційних обмежень їх прав, свобод, законних інтересів задля забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, правопорядку за умов підвищеної небезпеки для життя людей, збереження природних ресурсів, матері?/p>