Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері податкового законодавства
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
х несвоєчасної або неповної сплати. Можна виділити декілька принципових вимог, якими повинні керуватися працівники податкових органів при встановленні заходів відповідальності за порушення податкового законодавства (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 Перелік вимог щодо встановлення рівня відповідальності за порушення податкового законодавства
Назва вимог Пояснення диференціація облік характеру порушення і ступеня небезпеки домірність облік форми порушення і розміру заподіяної шкоди визначеність вичерпний перелік ознак карних діянь однократність виключення множинності покарань за те саме правопорушенняіндивідуалізація облік особистості порушника, характер провини та ін. обґрунтованість види і розміри стягнень визначено завданнями боротьби з податковими правопорушенняминерепресивність домірність видів і розмірів стягнень відносинам, що захитаються
Необхідно враховувати, що податковим законодавством може бути встановлено відповідальність безпосередньо не тільки за податкові правопорушення, але і за правопорушення, які так чи інакше торкаються норм законодавства про податки. Це належною мірою відноситься до сфери валютного законодавства, законодавства про відмивання "брудних" грошей, фіктивне банкрутство та ін. [57] .
Правопорушення є діянням людини, що може виражатися у двох варіантах поведінки: активній дії субєкта або юридично значимій бездіяльності. Причому така поведінка може бути віднесена до правопорушення тільки за умови її суспільної небезпеки, тобто за умови, що дією або бездіяльністю спричиняється шкода. Заподіюючи шкоду суспільству, правопорушник створює певну юридичну небезпеку або зловживає правом. Протиправність у цьому випадку саме і є юридичним вираженням суспільної небезпеки діяння, його шкідливості для суспільства. Протиправне діяння при цьому стає правопорушенням тільки у разі вільного волевиявлення правопорушника, коли воно є винною поведінкою [65]. Порушення терміну постановки на облік у податковому органі, ухилення від постановки на облік, неподання податкової декларації - найпоширеніші приклади порушень законодавчих вимог бездіяльністю. Грубе порушення щодо обліку доходів i витрат, обєктів оподаткування може бути зроблене як дією (неправильне відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку), так і бездіяльністю (не документування і не відображення в обліку господарських операцій) [113].
Таким чином, податкове правопорушення - протиправне (здійснене на порушення податкового законодавства), винне діяння (дія або бездіяльність) особи, повязане з невиконанням або неналежним виконанням податкового обовязку, за яке встановлена юридична відповідальність. Необхідно враховувати, що в цьому випадку мова йде про податковий обовязок у широкому змісті, що включає в себе повний комплекс податкових обовязків (по обчисленню, сплаті податків і зборів, здійсненню податкової звітності), а не винятково про сплату податкових платежів [56].
Підставою юридичної відповідальності є такі дії платника податків, що мають, по-перше, усі передбачені законодавчо ознаки карного діяння i, по-друге, усі передбачені законодавчо елементи складу правопорушення. Склад порушення податкового законодавства - це умови, закріплені в законі, при виконанні яких у сукупності діяння учасника податкових відносин оцінюється як порушення, що передбачає накладення стягнень (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Елементи складу порушення податкового законодавства
Під складом правопорушення розуміється встановлена правом сукупність ознак, за наявності яких діяння особи визнається правопорушенням, а саме: обєкта, обєктивної сторони, субєкта і субєктивної сторони [59].
Обєктом правопорушення є суспільні відносини, регульовані й охоронювані правом. У сфері податкового права такими відносинами є відносини, що регулюють установлений порядок реалізації податкового обовязку платником податків, порядок обчислення, сплати, стягнення податків, податкової звітності й податкового контролю. Фактично обєктом податкового правопорушення є фінансові інтереси держави, що охоплюють процес формування централізованих грошових фондів.
Обєктивна сторона правопорушення показує його вираження зовні. Зміст обєктивної сторони утворюють протиправне діяння, його суспільно шкідливі наслідки, причинний звязок між діянням і наслідками, що настали. Обєктивна сторона податкового правопорушення характеризується протиправністю дії (бездіяльності) субєкта, за яку встановлена юридична відповідальність. Цей елемент складу податкового правопорушення характеризує зовнішні прояви правопорушення в обєктивній дійсності (момент здійснення (закінчення) правопорушення, спосіб, повторність тощо). Обєктивна сторона податкового правопорушення виражає систему ознак, що зовні характеризують правопорушення.
Центральне місце серед ознак, що характеризують обєктивну сторону податкового правопорушення, займає протиправність діяння, що виражається в дії або бездіяльності [91]. Протиправність дії означає пряму заборону на її здійснення відповідною нормою податкового законодавства або здійснення даної дії у формі, що суперечить припису правової норми. У цьому випадку протиправність може проявлятися щодо будь-якого видового податкового обовязку (відсутність податкового обліку; сплата податку із затримкою або в меншому розмірі; ненадання податкової звітності тощо). ?/p>