Культура Поділля у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
засноване у 1903 р. на базі Подільського єпархіального iсторико-статистичного комітету. Таке перетворення Комітету на Товариство сприяло обєднанню краєзнавців Поділля - у 1912 р. у ньому налічувалося 136 членів. У вересні 1911 р. в Камянці-Подiльсъкому виникло Товариство подільських природодослідників яке наступного року мало 213 членів. Воно організовувало експедиції, видавало “Записки товариства”, мало бiблiотеку, у Пушкінському домі проводило читання безплатних лекцій. Успішно поєднувало наукову, просвітницьку i громадську дiяльнiсть Товариство подiлъських лiкарiв. Воно було засноване в губернському центрі у 1859 р., нараховувало 123 члени, мало бiблiотеку (у 1865 р. - 3526 томів) та розпочало формування колекцій для майбутнього музею. У 1865 р. товариство серед членів якого переважали поляки, було закрито внаслідок реакції на друге польське повстання. Згідно розпорядження генерал-губернатора О.Безака, бiблiотека та музейні експонати Товариства були доставлені в Київ та передані генерал-губернатору та університету Св. Володимира. Проте з 1878 р. Товариство подільських лiкарiв відновило дiяльнiсть, зосередивши свою роботу не лише на санітарно-гiгіенічних та медичних питаннях, а й охопило краєзнавчу та дiяльнiсть. Окремо слід згадати дiяльнiсть Товариства мистецтв, статус якого був затверджений у січні 1908 р. Його організатором став відомий на Подiллi художник В. Розвадовський, який одночасно завідував художніми класами. Товариство мистецтв розгорнуло на Поділлі широку просвітницьку дiяльнiсть, влаштовуючи пересувні виставки художніх творів у містах та багатьох містечках губернії. Крім того, у Камянці-Подільському діяла постійна виставка творів мистецтв.
Слід відзначити, що український освiтнiй рух на Поділлі, репрезентувало єдине товариство - “Просвіта” створене в 1906р. в Камянці-Подільському. Значна фiлiя товариства утворилась у Могилеві. Ряди Подільської “Просвіти” обєднували українську інтелігенцію для спільної роботи заради освіти народу, що й визначало відмінність цього товариства від інших - воно не обмежувало свою дiяльнiсть лише містом, а проводило також велику роботу на селі. Але нацiонально-просвiтницька діяльність “Просвіти” зустріла вороже ставлення з боку уряду i вже 2 липня 1907р. Подільське губернське присутствіє заборонило дiяльнiсть товариства. У березні 1908 р. надійшов дозвіл на відкриття товариства, й “Просвіта” відновила свою дiяльнiсть у Камянці-Подільському.
Невідємно вiд дiяльностi згаданих товариств гювязане заснування у другій половині ХIХ - на початку ХХ ст. в містах Подільської губернії музейних закладів. Перший музей на Подiллi зявився у 1890 р. в Камянці-Подільському. Iнiцiатором його створення виступив Подільський єпархіальний iсторико-статистичний комітет, який 29 жовтня I889р. створив комiсiю з організації церковного Давньосховища. 30 січня 1890 р. Комітет затвердив правила Давньосховища, оголосивши тим самим про створення музейного закладу, який розмістився у галереї Кафедрального собору. Давньосховище мало вiддiл старожитностей, архів i бiблiотеку, завідувачем був призначений соборний священик В.Якубович, секретарем у справах - протоієрей Є. Сiцiнський - відомий дослідник старожитностей та iсторiї Поділля. На початок 1896р. у Давньосховищі налічувалося 4281 експонат, у тому числі 862 книги, 69 рукописів, 36 грамот та актів, понад 800 церковних речей, 40 картин, 398 фотографій, 1239 монет, медалей та iн. предметів. У 1903р., У звязку з перетворенням iсторико-статистичного комітету в історико-археологічне товариство Давньосховище офіційно перейменовано в музей.
Висновок
Розвиток життя на Поділлі у другій половині ХIХ - на початку ХХ ст., зумовлений насамперед, соціально-економічними процесами породженими реформами 60-х рр. ХIХ ст. та наступних років, дозволив сформувати у подільських містах певне культурно-освітнє середовище. Як наслідок, саме міста вiдiгравали визначну роль у розвитку освіти та культури на території Подільської губернії. Адже в них сконцентрувалися навчальні заклади різних типів, бібліотеки, театри, музеї, які обслуговували потреби не лише міських жителів, а й населення повiтiв. Усе це перетворювало міста на осередки культури та освіти краю. Серед визначних таких осередків передусім слід назвати губернське місто Камянць-Подільський, а також Вінницю, Проскурів Могилів. У багатьох подільських містах існуюча мережа начальних закладів та установ культури не вiдповiдала зростаючим потребам їх жителів. Більшість міст Поділля у порiвняннi з містами інших “малоросійських” губерній, явно відставали за кількістю культурно-освітніх закладів. Причини цього слід вбачати в недостатньому соціально-економічному розвитку подільських міст, в результаті чого органи міського самоврядування не могли належним чином фінансувати культурно-освітні заклади і повністю брати на своє утримання, а також у довготривалій вiдсутностi на території Подільської губернії земств.
Використана література
- Наукові записки ВДПУ. Вип. ХІІІ. Серія: Історія Вінниця, 2008.
- Нариси історії Поділля. За ред. Л.Баженова. Хмельницький, 1990.
- Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. Т.11, Камянець-Подільський, 2008.