КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ(Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
10) вчинення злочину з особливою жорстокістю чи знущанням;
11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;
12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманливих засобів.
(2) Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин такою, що обтяжує відповідальність, навівши мотиви свого рішення у вироку.
(3) При призначенні покарання, суд не може визнати такими, що обтяжують відповідальність, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
(4) Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує відповідальність, передбачена у статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд при призначенні покарання, не може ще раз враховувати її як таку, що обтяжує відповідальність.
Стаття 64. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
(1) При призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 61 - 63 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.
(2) При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 61 - 63 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
Стаття 65. Призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом
(1) За наявності обставин, що помякшують відповідальність та істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого, з урахуванням особи винного та інших виняткових обставин справи суд, умотивувавши своє рішення, може за тяжкий, особливо тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу або перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
(2) На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини цього Кодексу як обовязкове.
Стаття 66. Призначення покарання за сукупністю злочинів
(1) При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
(2) При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будьяких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
(3) До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.
(4) За правилами, передбаченими в частинах 1 - 3 цієї статті, призначається покарання, якщо після винесення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до винесення вироку у першій справі. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за першим вироком, за правилами, передбаченими в статті 68 цього Кодексу.
Стаття 67. Призначення покарання за сукупністю вироків
(1) Якщо засуджений після винесення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
(2) При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не повинен перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у вигляді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати пятнадцяти років, а у випадку якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим пятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти пяти років. При складанні покарань у вигляді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
(3) Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
(4) Остаточне покарання за сукупністю вироків м?/p>