Кримінальна агресія
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
акі дії можуть перерости в прояв кримінальної агресії. Велику роль відіграє громадський контроль. Втручання сторонніх осіб може допомогти вирішенню конфлікту, але втручання повинне бути в межах суспільної моралі. Повага до законодавства сприяє вирішенню конфліктів в державних органах і установах.
3.2 Кара як засіб протидії кримінальній агресії
Для того щоб зрозуміти, який вплив має кара на субєкта кримінальної агресії, необхідно спочатку дати визначення поняття кари.
І.В. Антипов дає таке визначення кари: “Під карою як метою покарання розуміється не жорстока помста чи відплата особі з боку держави за вчинений злочин, а орієнтація законодавцем суду на застосування до засудженого такого комплексу обмежень його прав та свобод, який буде відчутним і водночас достатнім для досягнення основних цілей покарання виправлення засудженої особи, а також спеціальної та загальної превенції. З цієї точки зору кара виступає як проміжна мета покарання”.
А.Т. Денисова зазначає: “Під карою як однією з цілей покарання ми розуміємо заподіяння страждань і втрат винному, а тому цілком підтримуємо тезу про кару в здійсненні правопорушення, за його здійснення і відповідно до нього для досягнення інших цілей покарання”. Ми частково поділяємо точку зору в тому, що кара є стражданнями. Відповідно до ч.3 ст.50 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 року покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Згідно з ч.2 ст.50 Кримінального кодексу України кара є метою покарання. Виходить, що кара не може виражатись у фізичних стражданнях та приниженні людської гідності. Саме сутність кари виражається в стражданнях. Тобто можна говорити про страждання моральні, які відчуває особа під час обмежень її прав і свобод. Отже, кара є моральними стражданнями, не є ціллю покарання, а є проміжною метою для досягнення основних цілей покарання: позбавити особу антисоціальних бажань, не допустити повторного вчинення злочину під загрозою покарання, утримати інших осіб від вчинення злочинів. Необхідно звернути увагу на те, що в слові покарання коренем є кара.
А.Т. Денисова слушно пропонує таку редакцію ч.1 ст.50 Кримінального кодексу України: “Покарання є карою (заходом примусу), що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого”. Можна прийти до висновку: кримінальна відповідальність є карою. Ми відносимо кару до індивідуальних заходів впливу, тому що вона направлена на виправлення особи, яка вчинила злочин, спеціальну та загальну превенцію. Кара як мета покарання застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину. Безпосередньо кара не застосовується за прояв кримінальної агресії. Вплив кари за прояв кримінальної агресії формально не зазначений у законі. Як ми відмічали, кримінальна агресія передбачає заподіяння шкоди життю і здоровю людей, жорстоке поводження із тваринами, знищення або пошкодження неживих предметів. Отже, кара як засіб протидії кримінальній агресії буде виражена у покаранні за злочини, обєктивна сторона яких передбачає такі діяння.
Якщо говорити про кару як позбавлення волі, то ми цілком розділяємо думку В.Н. Кудрянцева: “… тюрма не стільки виправляє, скільки псує людей, закріпляючи антисуспільні навички. Вибіркове дослідження показало, що з 300 звільнених з колонії суворого режиму 75% втратило повністю або частково соціально-корисні звязки, 63% не отримали допомоги в забезпеченні працею…” (переклад автора). Це повязано з постійним негативним оточенням особи під час позбавлення волі, відсутністю достатнього контролю після відбування такого покарання. Якщо звернути увагу на альтернативні види покарання (штраф, обмеження волі і т.п), то треба слідкувати за необхідністю і достатністю таких видів. Тобто покарання повинно відповідати тяжкості вчиненого злочину, даним про особу винного, обставинам, що помякшують і обтяжують покарання, і досягнення його цілей. Оскільки позбавлення волі може не досягнути мети покарання, то необхідно проводити глибокі дослідження з питань ефективності застосування позбавлення волі. Треба приділяти достатньо уваги соціальній адаптації звільнених з місць позбавлення волі. Необхідно змінити думку суспільства у відношенні до особи, яка відбувала покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки така особа практично стає вигнанцем, що унеможливлює її ресоціалізацію.
Отже, запобігання кримінальній агресії являє собою систему заходів впливу держави і суспільства на причини злочинної поведінки з метою зниження кількості злочинів. Обєктом впливу є культура, економіка, політика. Вони поділяються на: загально-соціальні, спеціально-криміналогічні, індивідуальні. Загально-соціальні заходи не націлені безпосередньо на протидію кримінальній агресії, але позитивні зміни обовязково відображаються в боротьбі з негативними явищами суспільства. Попередження злочинності загально-соціальними заходами засноване на загальних засадах соціалізації особи. Спеціально-кримінологічні заходи це безпосередній вплив на причини та умови, які сприяють появі злочинів певних видів. Можна виділити три основні види спеціально-кримінологічних заходів: соціальні, психологічні, правові. Віктимологічні заходи попередження кримінальної агресії застосовуються в комплексі спеціально-кримінологічних заходів попередження злочиннос