Кримiналiстичне дослідження людини за ознаками зовнішності (габітологія)
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
ть інформацію про зовнішність (історії хвороби, медичні картки, санаторно-курортні книжки, матеріали війсккоматів, спортивних організацій, відділів кадрів і т.д.).
Особисті джерела інформації про зовнішність - це люди, які, заємодіючи з матеріальним оточеннням і учасниками події злочину, відображають їх у вигляді субєктивних уявних образів, що називаються ідеальними слідами або "слідами памяті".
Збирання інформації про прикмети зовнішності проводиться у ході оперативно-пошукових заходів і слідчих дій, а також у процесі повсякденної роботи співпрацмвників міліції на обслуговуваній ними території.
Залежно від методу фіксації можуть бути отримані обєктивні або субєктивні відображення зовнішнього вигляду.
А). Обєктивні відображення зовнішності можуть бути отримані, коли слід-відображення утворюється тільки внаслідок дії природно-фізичних законів (законів фізичної оптики, електричних і хімічних процесів і т.д., або внаслідок безпосереднього контакту тіла людини зі слідосприймаючей поверхнею). До обєктивних відображень зовнішності ставляться:
1. Фотозйомка є самим поширеним методом фіксації, за допомогою якого отримують обєктивні зображення зовнішності на різноманітних носіях інформації (фотографічних матеріалах, магнітних та оптичних носіях, у електронному вигляді на ПЗС-матрицях, на екрані монітора та ін.). Це найбільш поширений метод зображення зовнішності, який відповідає основним вимогам, предявленим до фіксації речових джерел доказової інформації, тобто подання до суду речових джерел.
Види фотозйомки:
- аматорська,
- репродукційна,
- репортерська,
- художня,
- оперативна,
- фотозйомка для документів,
- впізнавальна (сігналетична) зйомка.
2. Відеозйомка (відеозапис) - засіб фіксації доказової інфоріації у кримінальному судочинстві, який робиться за допомогою зйомки на аналогову чи цифрову выдеокамеру, що отримав своє нормативне закріплення у ст.85-2 КПК України.
3. Рентгенографія також може використовуватись як метод матеріальної
фіксації прикмет зовнішності. Рентгенографічні знімки (частіше за все голови) відображають сілуетні зображення елементів обличчя. Іноді на знімках можна виявити дефекти кісток, тісно взаємоповязані із зовнішнім виглядом відповідних елементів тіла (наприклад, викривлення кісток кисті руки і т.д.).
4. Фіксація на копірувальні матеріали такі,як сніг, мокрий пісок, на запилена рівна поверхня і т.д.іноді допомагають отримати матеріальні сліди - відображення зовнішніх прикмет людини. , тому вони також є джерелами інформації про зовнішність осіб, які залишили ці сліди.
Б). Субєктивні відображення зовнішності є результатом матеріалізації слідів-памяті, що перебувають у свідомості очевидців злочину.
5. Словесний опис тобто перелік елементів зовнішності та ознак, що їх характеризують. Він може бути виконаний у довільній формі, як словесний опис зовнішності, або з дотриманням певної термінології й правил складання у формі словесного портрета.
Словесний опис є найбільш поширеним методом фіксації прикмет зовнішності.
„Словесний портрет”- це криміналістичний метод фіксації прикмет зовнішності людини з використанням спеціальної термінології, здійснюваний за спеціальною методикою і в установленій послідовності.
При застосуванні словесного портрету повинні бути виконані наступні вимоги:
1. Повнота опису.
2. Системність (послідовність) опису.
3. Використання під час опису спеціальної термінопогіі та єдиних понять.
4. Субєктивний портрет зображення людини, отримане не за допомогою технічних засобів, а через призму людської свідомості, яка вносить елемент суб- єктивністі при спостереженні, запамятовуванні й відтворенні інформації. Субьективный портет може бути виготовлений художником по памяті або зі слів очевидців, а так само самими очевидцями, яким фахівець допоміг скласти композиційний портрет. Види субєктивних портретів:
Графічний композиційний портрет;
Скульптурна композиція;
Композиція за допомогою компютера.
Реконструкція зовнішності за кістковими залишками здійснюється з використанням методики, розробленої М.М. Герасимовим, а кінцевим результатом її є обємне пластичне відтворення зовнішності у формі скульптурного портрету. Проте для виготовлення скульптури необхідно мати навички ліплення, що значно обмежує можливості застосування даної методики на практиці. Незважаючи на те, що методика за минулі десятиріччя отримала свій подальший розвиток, до цього часу у юридичній і спеціальній літературі немає єдиної думки про доказове значення антропологічної реконструкції обличчя за черепом. Вчені, які ведуть дослідження у цієї галузі, відмічаючи важливість всебічного вивчення співвідношень між мякими тканинами і кістковою основою, визначають, що дана проблема продовжує залишатись ще мало вивченою.
Форми реєстрації осіб за прикметами зовнішності, які використовуються у сучасних обліках, такі:
фотольбоми;
фототеки (слайдотеки);
картотеки;
кіно- і відеотеки;
регістрації у цифровій формі, що являє собою збереження інформації в памяті елекронно-обчислюваних приладів.
Метою використання може бути розшук (визначення місцезнаходження) людини й встановлення особистості.
При цьому ідентифікованою за ознаками зовнішності є розшукувана особа (особа, що перевіряється), а ідентифікуючими обєктами виступають