Кредитні ризики
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
?зики позичальника, ризики партнерів позичальника. Ризики виконання на інноваційні, операційні, проектні, фінансові ділові, стратегічні. Банківські ризики у своїй структурі мають ризики ліквідності, процентні, валютні, ризики зловживань позичальника, ризики зловживань службовця банку та інші.
Така структура кредитного ризику враховує багато факторів впливу на кредитний ризик, але водночас не відображає особливостей конкретного позичальника. Крім того викликає сумнів і те, що вчені у структурі кредитних ризиків показують банківські ризики. Така позиція є не точною, адже банківська діяльність включає кредитну, а не навпаки.
Інші автори структуру кредитного ризику розглядають як сукупність ризиків повязаного із позичальником, способом забезпечення кредиту, системного ризику та форс-мажорного ризику 67, с.118. Вчені детально зупиняються на виокремленні видів ризиків повязаних із способом забезпечення кредиту, вказуючи що існує ризик гаранту, ризик страхувальника, ризик повязаний із предметом застави. Далі кожен вид ризику поділяють на обєктивний ризик, субєктивний та юридичний ризики. Недоліком наведеної структури кредитного ризику є те, що автори не досить чітко сформулювали різницю між обєктивний, субєктивним та юридичним ризиками у складі ризику повязаного із гарантом, позичальником та страхувальником 67, с.119.
З боку кредитора цікавою є структура кредитного ризику, що представлена В.В. Вітлінським, О.В. Пернарівським, Я.С.Наконечним, Г.І. Великоіваненком 43, с.57. Вони розглядають кредитний ризик як сукупність ризику щодо позичальника та ризику щодо способу забезпечення.
Під кредитним ризиком щодо позичальника автори розуміють категорію, яка повязана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації вибору й відображає міру того, що позичальник може не виконати свої зобовязання перед банком щодо повернення боргу за умовами кредитного договору з урахуванням впливу керованих і некерованих чинників, прямих і зворотних звязків. Цей кредитний ризик можна класифікувати як спосіб забезпечення. Такий ризик є обєктивно-субєктивною економічною категорією, яка повязана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору й відображає міру того, що банку не вдасться своєчасно та в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат від неї 43, с.57.
Учені стверджують, що кредитний ризик щодо кредитної угоди це одночасний прояв кредитного ризику щодо позичальника та кредитного ризику щодо способу забезпечення кредиту 43, с.58. До того ж на практиці кредитний ризик щодо забезпечення менш враховується. І це є помилковим рішенням багатьох банків, як вказують учені.
Інші автори визначають структуру кредитного ризику із двох основних складових: зумовлені проблемами позичальників, та зумовлені технічно-організаційними проблемами банку. Кожна із цих груп також поділяється на окремі елементи. Так, ризики, зумовлені проблемами позичальників, підрозділяються на ризики позичальника-фізичної особи та позичальника-юридичної особи. Ризики, зумовлені технічно-організаційними проблемами визначаються як ризики персоналу та технічні ризики 17, с.89.
Одним із критеріїв, на який варто звернути увагу є критерій часу дії. За цією ознакою кредитні ризики можна поділити на тимчасові та постійні. Причому, постійність або тимчасовість кредитних ризиків залежить від діяльності окремого субєкта господарювання. Банк постійно наражається не лише на кредитний ризик, але і на ризики, які супроводжують діяльність його позичальників. Уникаючи кредитування цієї категорії позичальників, банк може говорити про тимчасовий ризик стосовно цієї категорії позичальників. Тимчасовим є кредитний ризик і для позичальника, який уклав кредитну угоду, після виконання зобовязань за кредитною угодою такий вид ризику перестає існувати.
Отже, при класифікації кредитних ризиків у сучасних наукових джерелах не існує єдиної точки зору щодо його сутності та змістовного наповнення. Тому було виділено критерії класифікації, які сприяють систематизації поглядів вчених-економістів та практиків на проблему кредитного ризику.
Особливістю вищезгаданих робіт є те, що вони всі стосуються кредитного ризику комерційного банку, але слабо враховують особливості конкретного позичальника, адже саме від його діяльності буде залежати вчасне повернення кредиту. Тому це наводить на думку, що конкретний позичальник також наражається на кредитний ризик, уклавши кредитну угоду із фінансовою установою. Адже у такому разі, позичальник може не лише втратити майно, передане у заставу, але і інші фінансові активи, якщо він вчасно і в повному обсязі не розрахується за позичені кошти. На повернення позичальником кредиту суттєво впливають ризики, як внутрішні, зумовлені особливостями ведення власної підприємницької діяльності, так і зовнішні спричинені природно-економічним середовищем.
Рис.2 Класифікація кредитних ризиків
Тому кредитний ризик стосовно позичальника можна розглядати як позицію трьох складових: застава, зовнішнє середовище та внутрішнє, яке знаходить своє відображення у конкретних ризиках стосовно цих елементів.
З огляду на попередньо викладені позиції стосовно структури кредитного ризику можна зробити висновок, що кредитний ризик є не просто ризиком банківської установи щодо виконання кредитної угоди із позичальником, але і ризиком конкретного позичальника. Виходячи з того, що ризик є б?/p>