Країни Центральної Азії: Казахстан та Узбекистан
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?ральське, Ілі в озеро Балхаш. Тільки річки Іртиш, Ішим і Тобол несуть свої води в Північний Льодовитий океан.
На території країни чимало озер, деякі з них мають свої особливості. Так, озеро Балхаш у західній частині, де річка Ілі приносить чалу воду гірських снігів і льодовиків, прісне, а в східній солоне. Озеро Борове має дуже мальовничий вигляд.
Корисні копалини Казахстану надзвичайно різноманітні: тут є паливо й руди, хімічна й будівельна сировина. Але найбільше в підземній скарбниці кольорових металів. Країна посідає перше місце у світі за запасами цинку й вольфраму, друге за сріблом, свинцем і хромовими рудами, третє за мідними рудами, четверте за молібденом і шосте за запасами золота. У підземних коморах також є уранові руди й природний газ, нафта й марганець, поклади вугілля й бокситів.
Історичний розвиток. Виникнення й формування казахів відбувалося в умовах взаємодії різних племен, насамперед кочових. У давнину народи, що жили тут, займалися скотарством і землеробством, уміли обробляти метали й були язичниками. У тис. до н. є. на території сучасного Казахстану жили іраномовиі племена саків, що залишили за собою кургани, у яких ховали вождів. На початку нашої ери казахськими степами прокотилися тюркомовні племена хуннів. Вірогідно, саме саки й хунни поклали початок виникненню казахського етносу.
У VIVIII ст. країна зазнала впливу різнорідних тюркомовних племен вони створювали тут свої держави. Починаючи з VIII ст. регіон був завойований арабами, у результаті чого пануючою релігією населення Південного Казахстану став іслам. Пізніше ця релігія поширилася по всій території країни, замінивши різні язичницькі культи.
Великий вплив на етнічні процеси й подальший розвиток країни справило монгольське завоювання та її вступ до складу монголо-татарських держав Кок-Орда, улус Сібана, Моголістан. Перша казахська держава Казахське ханство сформувалася до кінця XV ст. Найбільшої могутності воно досягло в 15111523 рр., у період правління Касимхана, якого називали збирачем казахських земель. За Хак-Назара (15381580) у районах кочовищ різних груп племен сформувалися три обєднання: Старший жуз, Середній жуз і Молодший жуз. З утворенням ханства й створенням жузів сформувалася казахська етнічна спільнота, а населення країни стало називатися казахами.
На початку XVIII ст. казахи були розорені в результаті навали зі сходу монгольських племен джунґарів. По всьому степу пройшли запеклі бої, але в 1723 р. ослаблені родоплемінною роздробленістю казахи зазнали жорстокої поразки. З огляду на сформовану ситуацію Казахстан приєднався до Росії.
Економіка країни поступово налагоджувалася. Усе більше казахів переходить до осілого способу життя й починає займатися землеробством. Це, пояснюється передачею великих земель селянам, що переселилися з внутрішніх областей Росії. Вилучення земель прискорилося, після початку реформ 19061911 рр., розроблених П. А. Єтолипіним. їхньою метою було розвязання земельного питання у Великій імперії та перетворення північно-казахстанських степів на землеробські райони. У результаті з Казахстану починають вивозити зерно й мясо.
У серпні 1920 р. на території Середнього й Молодшого жузів була утворена Киргизька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, потім вона була перейменована в Казахську АРСР. У 1936 р. утворена Казахська Радянська Соціалістична Республіка, що ввійшла до складу СРСР як союзна-республіка. ,
У 1991 р. була проголошена незалежність Казахстану. Сьогодні це президентська республіка, де прийнятий закон, що надав Н. Назарбаєву довічне право входити до ряду державних органів.
Населення. Особливістю населення країни є її складний етнічний склад у країні проживають представники більше ніж 120 національностей, а густота населення є дуже низькою лише 6,5 особи/км2, а також відємний природний приріст. Разом із відємним сальдо міграції це обумовлює зниження кількості населення країни протягом останніх років. При цьому віковий склад виглядає досить благополучно 256411, а тривалість життя 65 років.
У сучасному Казахстані казахи складають, 53 % (до середини 20-х рр. XX ст. їх називали киргизами), росіяни 30%, українці 3,7 %, узбеки 3 %. У країні чимало німців, які Під час війни були переселені в казахські степи з Поволжя. Віруюче корінне населення в переважній більшості мусульмани-сунніти. Російськомовні ж сповідують православя.
У містах проживає 55 % населення країни. Особливістю Казахстану є те, що держава не має явно вираженого національно-теріторіального ядра. Кочівники не мали столиці, а географічний центр країни припадає на напівпустельні області Центрального Казахстану. Перенесення в 1997 р. столиці країни до Астани й було спрямоване на створення такого ядра. На відміну від колишньої столиці Алмати, Астаіга розташована в посушливому степовому районі в північно-східній частини Казахстану, на річці Ішим. У 1830 р. тут була заснована військова фортеця Акмола (біла могила). У середині минулого століття місто стало цілинною столицею й було перейменоване в Цілиноград, у 1992 р. - в Акмолу, а тепер це головне місто Казахстану - Астана (у перекладі столиця).
Сьогодні Астана сучасне місто, що швидко розвивається. В архітектурному вигляді казахської столиці переплелися кращі традиції європейського та східного зодчества. Тут побудований чудовий комплекс адміністративних будинків Конгрес-хол, етномеморіальний парк Атамекен із макетами природних скарбниць, історичних памяток і ве?/p>