Країни Балтії
Информация - География
Другие материалы по предмету География
сумку підкорили собі ці землі та зробили їх частиною Лівонії конфедерації німецьких князівств. Місцеве населення насильницьки було обернено в католицтво, а в часи Реформації потрапило під вплив лютеранства. У XVI в. після Ливонської війни значна частина Латвії відійшла до Речі Посполитої, а на початку XVII ст. Швеція відвоювала західні латиські землі разом з Ригою.
Після Північної війни, у 1721 р., а потім у 1795 р. територія Латвії була приєднана до Російської імперії і залишалася в її складі до Першої світової війни. У лютому 1918 р. її окупували німецькі війська. Однак після поразки Німеччини у війні вже в листопаді того ж року на одній частині країни була проголошена незалежна Латвійська Республіка, а на іншій (разом з Ригою) утворена Латвійська Радянська Республіка, що проіснувала до 1920 р., коли вся територія Латвії стала незалежною республікою. У 30-х роках XX ст. в країні після державного перевороту був установлений диктаторський режим, що симпатизував політиці Гітлера. У 1939 р. на територію Латвії були введені радянські війська, а в 1940 р. утворена Латвійська РСР, що увійшла до складу Радянського Союзу 21 серпня 1991 р. Латвія проголосила незалежність і через півтора місяці (17 вересня) стала членом ООН. У грудні 2002 р. на самміті ЄС у Копенгагені Латвія дістала офіційне запрошення на вступ до Євросоюзу і в 2004 р. стала його членом.
Населення. Великі міста. Культура
Латвійська Республіка належить до багатонаціональних держав. На формуванні сучасного етнічного складу населення позначилася тривала історія входження її території до складу спочатку Російської імперії, а потім СРСР. Латиші становлять ледве більше половини населення країни (52 %). Крім них тут також проживають росіяни (35 %), білоруси, українці, поляки, литовці та представники інших національностей. Незважаючи на такий строкатий етнічний склад населення, державною мовою є тільки одна латиська, що належить до балтійської групи індоєвропейської мовної сімї.
Характерними рисами представників латиської національності є урівноваженість, практицизм і дбайливе ставлення до своїх національних цінностей. Латиші зберегли традиції прикладного мистецтва, що зараз утілюють у життя численні народні умільці з обробки дерева, металу, янтарю, з вироблення шкіри, тканин, вязання і вишивки, а також виготовлення керамічних виробів. Різноманітною і багатою є також спадщина латиського фольклору, що знайшов своє відображення в народних піснях, сказаннях і легендах. Так само як і в сусідній Естонії, тут регулярно проводяться великомасштабні співочі свята, що підтримують розвиток національної хорової культури.
В останні роки у звязку з негативним природним приростом у Латвії спостерігається процес депопуляції населення. Ще донедавна коефіцієнт смертності майже вдвічі перевершував коефіцієнт народжуваності. Для системи розселення Латвії характерною є наявність невеликих міст, селищ і численних хуторів. Частка міського населення в країні становить 68 %. Найбільшими містами є Рига (близько 750 тис. чоловік), Даугавпілс (128 тис), Лієпая (114 тис. чоловік), Юрмала. Гордістю латвійського народу є столиця країни Рига, яка в 1998 р. відзначила своє 800-річчя. Рига, розташована в гирлі Даугави. Туристів місто приваблює красою і неповторністю стародавніх вулиць, костьолів, соборів, веж, архітектурних памятників різних епох і стилів. У Ризі нараховується понад 20 музеїв, кілька вищих навчальних закладів, серед яких виділяються Латвійський університет і Ризький технічний університет.
Господарство
Латвія належить до нових постсоціалістичних європейських країн, економічна політика яких спрямована на всебічну інтеграцію до європейських структур, послідовне здійснення ринкових реформ і подальше підвищення рівня життя свого населення.
Провідною галуззю матеріального виробництва Латвії залишається промисловість, частка якої у формуванні ВВП становить близько 30 %. Однієї з проблем економіки країни є недостача власної електроенергії, що виробляється на кількох ТЕС і ГЕС, а також залежність від палива, сировини й напівфабрикатів. Основними галузями промисловості є машинобудування (залізничне, автомобілебудування, радіоелектроніка, приладобудування), хімічна, легка, харчова, рибна, парфумерна і деревообробна промисловість. У сільському господарстві Латвії пріоритетно продовжують розвиватися мясне і молочне тваринництво, зернове господарство (пшениця, ячмінь), овочівництво і вирощування технічних культур (льон, цукрові буряки). Велике значення для економіки країни має розвиток великого портового господарства (Рига, Лієпая, Вентспілс) і розвиток міжнародного туризму (Ризьке узбережжя).
На зовнішній ринок Латвія постачає електровози, вагони, мікроавтобуси (РАФ), радіоапаратуру, текстиль, продукцію сільського господарства і харчової промисловості, ліс і пиломатеріали. Основними статтями імпортує нафта, газ, камяне вугілля, метал, електроенергія, різне устаткування, транспортні засоби, побутова техніка, продукція хімічної промисловості, товари широкого вжитку.
Головними зовнішньоторговельними партнерами Латвії є Німеччина, Росія, Швеція, Фінляндія, Великобританія, Литва й Естонія. Нині продовжують розвиватися двосторонні україно-латвійські відносини в галузі торгово-економічного, науково-технічного, фінансово-інвестиційного, гуманітарного і культурного співробітництва.