Країни Балтії
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?довжки 98 км. З півдня і південного сходу Литва межує з Білоруссю, на півночі з Латвією, а на південному заході з Польщею й Калінінградською областю Російської Федерації.
Литва розташована на лісисто-болотистій рівнині, де середня висота над рівнем моря не перевищує 200 м. Нинішній рельєф сформувався близько 10 12 ти с. років тому, коли територія звільнилася від могутнього льодовикового покриву. Давній льодовик згладив нерівності рельєфу, залишив значну кількість моренних відкладів і озер, яких у країні нараховується близько 3 тисяч. Найбільшим озером є Друкшяй (площа 45 км2), а наймальовничішим вважається Жувінтас з найбільшою в Європі колонією лeбедів-шипунів. У Литві досить густа річкова сітка. Річки країни належить басейнові Балтійського моря. Найбільша річка країни Німан (литовською "Нямунас"). Клімат помірний, перехідний від морського до континентального, причому континентальність зростає з віддаленням від балтійського узбережжя. Середня температура січня становить 5 С, липня+17 С.
Одним із природних багатств Литви є ліси,, які вкривають близько 28 % її території. Улюбленим деревом литовців єдуб, що нині трапляється рідко. Саме з нього зроблена більшість характерних для Литви поклінних хрестів, повсюдно встановлених уздовж доріг. У країні переважають хвойні ліси (сосна і ялина), є також масиви широколистих лісів з берези, клена, липи й вільхи. У лісах водяться лосі, олені, кабани, лисиці, вовки, бобри, зайці, трапляються рись, куниця тощо.
Надра країни бідні на корисні копалини. Є родовища янтарю, торфу, гіпсу, цементної сировини і незначні запаси нафти на прилягаючому шельфі.
Історична довідка
Територія сучасної Литви була заселена балтськими племенами ще в доісторичний час. Згідно з літописами вже в І ст. до н. е, тут активно процвітала торгівля янтарем між місцевими жителями й римлянами.
В XIXII ст. у басейні Німану стали утворюватися перші союзи князів, а до 1240 р. тут склалася велика феодальна держава Велике князівство Литовське, що швидко перетворилося в одне з наймогутніших у середньовічній Європі. У часи правління князя Гедимінаса його територія включала землі нинішньої Білорусі, а також частини сучасних Польщі, України і Росії.
Більш як 200-річна боротьба литовських князів проти рицарів Тевтонського ордена закінчилася Грюнвальдською битвою, коли в 1410 р, обєднане військо литовців, поляків і українців розгромило тевтонських хрестоносців.
Співдружність Польщі і Литви поступово розвивалася, і в 1569 р. було підписано Люблінський договір, згідно з яким Велике князівство Литовське й королівство Польське злилися в єдину державу Річ Посполиту.
На початку XVIII ст. Литва ненадовго потрапила під владу Швеції, аз 1795 р. усі її землі, крім м. Мемеля (сучасна Клайпеда), увійшли до складу Російської імперії. Під час Першої світової війни Литву окупувала Німеччина. Однак після її поразки в Литві 16 лютого 1918 р. була проголошена незалежність.
У липні 1940 р, на територію Литви були введені радянські війська і вона стала республікою в складі СРСР. У 1990 р. Литва першою з-поміж республік Радянського Союзу в односторонньому порядку проголосила незалежність. У1991 р. країну визнав СРСР. У тому ж році Литва стала повноправним членом ООН. У грудні 2002 р. на самміті ЄС у Копенгагені Литва одержала офіційне запрошення на вступ до Євросоюзу і в 2004 р. увійшла до його складу. Литва є також членом НАТО.
Населення. Великі міста. Культура
Історичне минуле країни, особливо події XX ст., позначилися на формуванні сучасного етнічного складу Литовської республіки. Більшість населення країни - литовці (80 %). Крім них у республіці проживають представники інших національностей: росіяни (8,6 %), поляки (7,7 %), білоруси (1,7 %), українці (1 %)тощо.
У формуванні литовської народності в стародавні часи брали участь племена , що проживали на берегах Балтійського моря, зокрема ести, селі, пруси. Сучасна литовська мова зберегла багато рис, властивих давнім індоєвропейським мовам. Литовська мова має, дотепер багато слів, подібних до давньогерманських і до давньословянських. Литовці дуже дбайливо ставляться до своїх національних цінностей, люблять і зберігають звичаї і традиції. У країні щороку проходять фольклорні пісенні і танцювальні фестивалі, організуються імпровізовані ярмарки і виставки народної творчості (вироби з янтарю, різьблення по дереву, гравюри на дереві тощо).
Різноманітний релігійний склад населення країни., Незважаючи на те, що близько 80 % віруючих є католиками, у Литві поряд з католицькими храмами (костьолами) трапляються православні церкви і протестантські кірхи. Дуже складною в країні залишається демографічна ситуація. Ще наприкінці XX ст. тут спостерігався процес депопуляції населення. Традиційна середня литовська сімя складається, як правило, із трьох чоловік, що і є однією з причин повільного збільшення чисельності населення. Нині народжуваність трохи збільшилася, але все одно природний приріст залишається дуже низьким (0І %).
Територія країни обжита і заселена рівномірно. Середня густота населення 55 чоловік на 1 км2, а частка міських жителів становить 68 %. Для Литви характерною є наявність великої кількості селищ міського типу і невеликих міст (до 50 тис. чоловік). Найбільшими містами є Вільнюс (550 тис. чоловік), Клайпеда, Шяуляй, Каунас і Паневежіс. Багато міст зберігають у своєму ландшафті память століть у вигляді стародавніх замків, ратуш, храмів та інших цікавих будівель. Одним з яскравих прикладів дбайливого ставлення до історії є ?/p>