Корпоративні права підприємства, їх номінальна й ринкова вартість, фактори, що впливають на ринковий курс акцій
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
111,207Орендна плата63,308Інші джерела фінансування капітальних вкладень293,109Кредити банків:на технічне переозброєння і реконструкцію1262,00на невиробниче будівництво0,0010Відрахування від собівартості в межах установлених норм витрат ресурсів4895,66Усього доходів і надходжень коштів28711,262 Витрати і відрахування1Резервний фонд0,002Виплата дивідендів0,003Поповнення статутного капіталу0,004Капітальні вкладення, у тому числі:витрати на технічне переозброєння і реконструкцію16984,06витрати на невиробниче будівництво0,005Залишок нерозподіленого прибутку (збитку)3548,166 Сума, що відчисляється, у фонд охорони праці підприємства23,007Погашення кредитів і відсотки за користування кредитом63,208Інші витрати53,80Усього витрат і відрахувань коштів13575,903 Взаємини з бюджетом і позабюджетними фондами1ПДВ10379,702Податок на прибуток0,003Внески в бюджет, які відносяться на собівартість продукції1010,004Відрахування у фонд соціального страхування3731,065Відрахування у фонд захисту навколишнього середовища14,60Усього платежів у бюджет і відрахувань у позабюджетні фонди15135,36Разом доходів і надходжень коштів28711,26Разом витрат, відрахувань коштів і відрахувань у позабюджетні фонди28711,26
Висновки
Деякі фахівці вважають корпоративне управління мистецтвом балансувати в інтересах власників через оптимізацію прав і зобовязань акціонерів, органів контролю та управління в корпорації, менеджменту, а іноді також і робітників. В основу такої оптимізації покладено чітке визначення прав власників корпоративних цінностей. Як свідчить практика зарубіжного й вітчизняного корпоративного управління, законодавчо учасники товариства мають такі основні права: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; отримувати інформацію про діяльність товариства. Зобовязання мають подібні риси, характерні майже для усіх країн, особливо європейських. Як правило, учасники товариств зобовязані: дотримуватися установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобовязання перед товариством, у тому числі повязані з майновою участю; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; нести інші зобовязання, якщо це передбачено законодавчою базою країни перебування та установчими документами самого товариства.
В українській правовій базі поняття корпорації істотно відрізняється від загальноприйнятого у світовій практиці. Відповідно до Закону України "Про підприємства" корпорації це договірні обєднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. На жаль, з такого визначення суть такої форми обєднань, повноваження їх учасників і реальні можливості зрозуміти надзвичайно важко. Тому слід дотримуватися загальноприйнятого в економічній літературі визначення корпоративного управління як управління корпораціями, які, в свою чергу, представлені в основному акціонерними товариствами.
Слід мати на увазі, що не всі господарські товариства потрапляють під поняття корпоративних. Однозначно до корпоративних не належать приватні підприємства, а також такі товариства, як повне та командитне, оскільки тут немає жорсткого розмежування власників та управлінців (менеджерів) і не існує обмеженої відповідальності. Дискусійною залишається роль товариств із додатковою відповідальністю, віднесення їх до обєднань капіталів і в цілому до корпорацій. Крім того, своєрідними обєктами управління є державні підприємства, які в деяких випадках і видах мають риси, притаманні корпораціям.
Корпоративні права можуть виступати у вигляді корпоративних цінних паперів або засвідчених часток чи паїв у господарських товариствах, які не є акціонерними. Більшість цінних паперів в Україні представляє відносини позики, а не часток чи паїв у статутних фондах. Тому до корпоративних цінних паперів слід віднести насамперед акції.
Ринок акцій в Україні, незважаючи на чисельну кількість акціонерних товариств, нині все ще знаходиться на стадії становлення й характеризується низьким рівнем ліквідності та капіталізації. Однією з передумов для подальшого розвитку вітчизняного ринку акцій є збільшення його прозорості та привабливості для широкого кола інвесторів. Мірою визначення цих факторів є розмір отриманого доходу від володіння акціями. У звязку з цим актуальним є питання оцінки та прогнозування ринкової вартості акцій, оскільки за умови, коли переважна кількість акціонерних товариств в Україні не сплачує дивідендів, основний дохід власників акцій формується за рахунок приросту їх курсової вартості.
Серед макроекономічних, найбільший вплив на курси українських акцій мають монетарні фактори, а саме: обсяг грошової маси та ставка відсотка, хоча вплив цих факторів не є настільки сильним, щоб їх можна було назвати визначальними. Проведений аналіз свідчить, що має місце і випереджаючий рух курсів акцій відповідно до зміни ринкової ставки відсотка, що також підтверджується досить високим коефіцієнтом кореляції. Останнє свідчить про здійснення учасниками ринку короткострокових прогнозів руху ставки відсотка і прийняття ними інвестиційних рішень відповідно до цих про