Конституція України та сучасна конституційна реформа

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Навчально-науковий інститут заочного та дистанційного навчання

Житомирське відділення

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

з предмету: “Конституційне право України”

Конституція України та сучасна конституційна реформа

 

 

 

студентки 2-го курсу Житомирського відділення

навчально-наукового інституту заочного

та дистанційного навчання КНУВС

Карпінської Ніни Вікторівни

Залікова книжка № 07-22 КЖТ

Варіант №2

 

 

 

 

 

Житомир 2008

Зміст

 

Вступ

I. Поняття Конституції України та основні етапи сучасної конституційної реформи

  1. Конституція як Основний закон суспільства та держави
  2. Конституція України як соціальна цінність
  3. Історія прийняття Конституції України 1996 року
  4. Етапи сучасної конституційної реформи

II. Зміст Конституції та її властивості

III. Форма і структура Конституції

3.1Система, форма і структура Конституції України

3.2Функції Конституції України

IV. Порядок внесення змін та охорона Конституції України

4.1 Порядок прийняття та внесення змін до Конституції України

4.2 Правова охорона Конституції

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

 

Конституції стали найважливішим здобутком національної політико-правової думки, втілили найкращі здобутки державотворення, а у ряді країн нормативно закріпили перемоги у революціях, війнах за незалежність тощо. Недаремно, для більшості зарубіжних країн день прийняття Основного Закону став найважливішим загальнонаціональним святом. Чинна Конституція України пройшла складний шлях становлення і розвитку, еволюціонуючи у контексті генезису вітчизняного конституційного права. Вона стала вершиною, найбільш значущим здобутком української теорії та практики конституціоналізму.

Метою написання курсової роботи є дослідження Конституції України 1996 р., її системи, структури та властивостей. Курсова робота складається з чотирьох розділів. У першому з них детально розглянуто сутність Основного закону, процес його прийняття та етапи сучасної конституційної реформи. Другий розкриває зміст Конституції та її властивості. Характеристика системи, форми структури та функцій Конституції наведена в третьому розділі. Завершується курсова робота розглядом порядку внесення змін до Основного закону та формами охорони Конституції України.

Конституція України 1996 р. врахувала досягнення вітчизняної і світової конституційної наукової думки і практики конституційного будівництва. Вона є втіленням національної ідеї і ментальності українського народу, доказом здатності української нації як політичної й етнічної спільності до державотворення та правотворчості. Основний Закон став програмою подальшого розвитку України у політичному, економічному, соціальному і культурному напрямах та документом для входження України до світового і. в першу чергу, європейського співтовариства як рівноправного і повноцінного субєкта.

Для України Конституція 28 червня 1996 р. стала символом консолідації народу в розбудові України як суверенної й незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Водночас Конституція України 1996 р. є найважливішою категорією національного конституційного права, його серцевиною.

I. Поняття Конституції України та основні етапи сучасної конституційної реформи

 

  1. Конституція як Основний закон суспільства та держави

 

Для України Конституція України 28 червня 1996 р. стала символом консолідації українського народу в розбудові України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Водночас, цей документ є найважливішою категорією національного конституційного права, його серцевиною.

Термін Конституція України досить поширений не лише в науці конституційного права, а й в інших юридичних науках, а також у повсякденному вжитку. Він є похідним від іншої історично сформованої юридичної категорії конституція, яка виникла задовго до зародження самого конституційного права як галузі права і вживалася у різних значеннях в багатьох сферах суспільного життя.

Існує припущення, що поштовхом для використання латинського слова constitutio як юридичного поняття первинно послужило вживання його у заголовку офіційних документів Стародавнього Риму часів Принципату та Домінату. Це поняття вживалося у словосполученні Rem Publicum Constituere ... Римський народ встановлює .... Пізніше дієслово встановлює трансформується на іменник встановлення, устрій, що й дав початок численним стародавнім конституціям. Однією з найбільш відомих із них є антична конституція Арістотеля, відома як Конституція Афін, або Афінська Політія. Термін конституція також застосовувався у давньоримському праві при кодифікації тогочасного законодавства [13, с.55].

Пізніше, у XVI ст., у Франції починає вживатися поняття Lex fundamentalis основний закон, що вперше був введений у науковий обіг у роботах французьких публіцистів-тираноборців (монархомахів) Ф. Дюплессі-Монре, Ф. Отмана, Дж. Бюкенена та ін. Ідея конституції, як основного закону, в уявленні монархомахів передбачала існування у державі такого найвищого нормативного акта, який би обмежував владу монарха-самоде