Конституційні основи становлення громадянського суспільства в Україні

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

системи функціонують різні громадські організації, рухи, політичні партії (крім правлячої), релігійні організації, економічні асоціації й обєднання і, нарешті, сама людина як особистість зі своїми сімейними, професійними, дозвільними й іншими різноманітними потребами й інтересами.

Існування громадянського суспільства, його формування неможливі без появи нових суспільних індивідів - громадян, що мають рівні цивільні права і своєрідні громадянські якості. Людина тільки тоді стає громадянином, коли володіє високими моральними ідеалами, передовим світоглядом, заснованим на демократичному сполученні почуття власного достоїнства, незалежності, індивідуальності з повагою прав і воль інших громадян, неухильним дотриманням законів і правил загальнолюдського гуртожитку. Такий новий тип особистості знаходиться в інших взаєминах із суспільними обєднаннями й інститутами. У досить розвитому громадянському суспільстві нові суспільні індивіди не тільки не розчиняються в колективах, мають власну індивідуальність, але і мають більш високу духовність, будують свої взаємини на чисто громадянській основі. Досягнення такого положення речей можливо тільки при кардинальній зміні психології і світогляду людей, трансформації їх економічного і соціального статусу.

Сучасне громадянське суспільство функціонує, ґрунтуючись на ряді принципів. У їхньому числі:

рівність прав і воль усіх людей у політичній сфері;

гарантований юридичний захист прав і воль громадян на основі законів, що мають юридичну чинність у всім світовому співтоваристві;

економічна незалежність індивідів, заснована на праві кожного мати чи власність одержувати справедлива винагорода за чесну працю;

гарантована законом можливість громадян поєднуватися в незалежні від держави і партій суспільні обєднання по інтересах і професійних ознаках;

воля громадян в утворенні партій і громадянських рухів;

створення необхідних матеріальних і інших умов для розвитку науки, культури, утворення і виховання громадян, що формують їх як вільних, культурних, морально чистих і соціально активних, відповідальних перед законом членів суспільства;

воля створення і діяльності засобів масової інформації поза рамками державної цензури, обмежена тільки законом;

існування механізму, що стабілізує відношення між державою і громадянським суспільством (механізм консенсусу), і забезпечення безпеки функціонування останнього з боку державних органів. Цей механізм, формальний чи неформальний, включає законодавчі акти, демократичні вибори народних представників у різні органи влади, інститути самоврядування і т.д."

 

1.3 Правова держава і громадянське суспільство, їх взаємовідносини

 

Як вже показує проведений вище аналіз, одними з найважливіших положень сучасної теорії держави і права є інститути правової держави та громадянського суспільства. В останнє десятиріччя ці інститути стали одними з найважливіших елементів і майбутньої Української держави.

Для формування вказаних інститутів необхідне чітке правове закріплення основних аспектів правової держави, а саме: системи розподілу влади, верховенства закону та ін.

Громадянське суспільство - це система економічних, духовних, культурних, моральних, релігійних та інших відносин індивідів у вільних та самостійних асоціаціях, спілках, корпораціях для задоволення своїх духовних та матеріальних потреб та інтересів.

Воно будується на принципі саморегулювання, захищене традиціями, звичаями, моральними нормами та правом втручання держави.

Держава - лише форма громадянського суспільства. У тоталітарній державі особа, суспільство та народ протиставлені державі як політичному апарату влади, відчужені від нього. Там немає громадян, є піддані.

Громадянське суспільство припускає наявність численних незалежних спілок, інститутів та організацій, що служать барєром проти монополізму та посягань державних органів. Поняття громадянського суспільства має на увазі не лише "громадськість", відомий ступінь політичної свободи, але і "буржуазність", тобто економічну незалежність людини, можливість отримати доход не з рук держави.

Розгортання всього комплексу інститутів держави в демократичному громадянському суспільстві усуває домінування політичної влади, усуває чи різко обмежує прояви її негативних сторін.

Серед комплексу інститутів, характерних для розвиненої держави в умовах демократії, необхідно вказати, на такі, а саме: мандат народу на здійснення влади, передусім шляхом формування представницьких органів, що виконують законодавчі та контрольні функції; наявність муніципального самоврядування; підпорядкованість всіх підрозділів влади закону; незалежне та сильне правосуддя; наявність державної влади в окремих блоках, включаючи виконавчу владу.

Як відомо, соціальну основу правової держави складає громадянське суспільство, яке зєднує вільних громадян - носіїв суспільного прогресу. В центрі уваги такої держави знаходиться людина її різноманітній зацікавленості.

Крізь систему соціальних інститутів, суспільних звязків створюються необхідні можливості та умови для реалізації людиною своїх творчіх, трудових можливостей, забезпечується плюралізм думок, особисті права та свобод.

Перехід від тоталітарних методів управління до правової державності повязаний з різкою переорієнтацією соціальної спрямованості держави, з відмовою від пріоритету “зн?/p>