Конституційні обов’язки громадян України
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ьтуру. Вимоги щодо охорони памяток історії та культури, які належать громадянам та знаходяться на землях, наданих громадянам у користування, а також при здійсненні будівельних робіт, веденні розкопок і розвідок памяток археології та щодо інших випадків користування даного роду памятками визначаються Законом “Про охорону і використання памяток історії та культури”. Цей закон встановлює, що особи, які завдали шкоду памятці історії та культури або її охоронній зоні, зобовязані відновити в попередньому стані памятку або вказану зону, а при неможливості цього - відшкодувати заподіяні збитки.
2.5 Обовязок по охороні довкілля
Обовязок не заподіювати шкоди природі передбачається в Конституції України. Необхідність забезпечити охорону довкілля є одним з найголовніших завдань як держави, так і кожної людини. Це повязано зі значними негативними наслідками, до яких призводить невиконання екологічних вимог.
Обовязок, що покладено на кожного члена суспільства ст. 66 Конституції, урегульований в чинному законодавстві. Так, Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, прийнятий 25 червня 1991 р., зобовязує громадян раціонально використовувати природні ресурси, здійснювати заходи щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища. Якщо обєктам природи заподіяна шкода, то розмір її визначається за спеціальними таксами відносно обєктів тваринного світу, лісів; за спеціальними методиками визначення збитків, заподіяних рибному господарству, водним ресурсам, а також внаслідок забруднення атмосферного повітря. В інших випадках розмір збитків визначається за фактичними витратами, необхідними для відновлення порушеного стану природних ресурсів.
Чинне законодавство встановлює правило, за яким у разі відмови в добровільному відшкодуванні збитків, заподіяних порушеннями порядку використання і охорони природних ресурсів, памяток історії та культури, відповідні спори вирішуються в судовому порядку.
2.6 Повага до честі та гідності інших людей
Обовязок поважати честь і гідність інших людей, не посягати на їхні праве і свободи. Цей конституційний обовязок є найважливішою умовою дотримання законності і правопорядку в суспільстві та державі. Він закріплений у ст. 68 Конституції України і передбачає обовязок кожного не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Дотримання цього обовязку значною мірою унеможливлює конфлікти між окремими особами або мінімізує їх.
2.7 Обовязок набуття повної загальної середньої освіти та піклування про дітей
Нарівні з визначенням права кожної особи в Україні на освіту, ст. 53 Конституції України передбачає обовязок кожного мати повну загальну середню освіту. Цей обовязок забезпечується насамперед державою та батьками неповнолітніх дітей.
Відповідно до статті 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права Конституція визнає право на освіту за кожною людиною, незалежно від її статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, стану здоровя та інших обставин. Це право забезпечується: розгалуженою мережею закладів освіти, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти; відкритим характером закладів освіти, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей та інтересів громадянина; різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.
Вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки встановлюються державними стандартами освіти. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти.
З метою забезпечення певного рівня освіти в Україні ст. 53 Конституції встановлює вимогу щодо обовязкового отримання повної загальної середньої освіти. Держава бере на себе обовязок щодо забезпечення доступності і безоплатності дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Це здійснюється шляхом створення різних типів дошкільних, середніх загальноосвітніх, професійно-технічних закладів, які в залежності від свого призначення падають можливість отримати освіту всім дітям незалежно від віку, фізичного і розумового стану, життєвого рівня сімї, а також забезпечують виховання і навчання дітей-сиріт, дітей і підлітків, що потребують соціальної реабілітації. Особливо обдарованим дітям держава надає підтримку і заохочення (стипендії, направлення на навчання і стажування до провідних вітчизняних і закордонних освітніх, культурних центрів і т. ін.).
До конституційних обовязків держави відноситься забезпечення розвитку вищої і післядипломної освіти. Вищі заклади освіти незалежно від форми власності підрозділяються на чотири рівні акредитації, кожен з яких дає змогу готувати фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. В державних і комунальних закладах громадяни згідно зі ст. 53 мають право безоплатно отримати вищу освіту. Прийом громадян в ці заклади здійснюється на конкурсній основі відповідно до здібностей.
Учні та студенти мають право на забезпечення стипендіями, г