Адам Сміт - центральна фігура класичної політичної економії
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
й дохід, як вирахування на користь землевласника з вартості товару. Землевласники, зазначав Сміт, хочуть пожинати там, де вони не сіяли. Вони привласнюють те, що зроблене чужою працею.
Він визначав ренту як надлишок вартості над заробітною платою робітників і середнім прибутком капіталістичного фермера. Сміт стверджував, що разом із заробітною платою і прибутком вона формує вартість товару.
Крім земельної ренти та інших вищенаведених понять, Сміт приділив увагу такій економічній категорії як капітал. Капітал у нього - головна рушійна сила економічного прогресу. Під капіталом він розуміє запас продукції, що приносить прибуток, або за допомогою якого працею створюються нові блага.
Капітал Сміт поділяє на основний і оборотний. До основного належать машини і різні знаряддя праці, промислові й торгівельні будівлі, склади тощо. Оборотний капітал складається з грошей, запасів продовольства, сировини і напівфабрикатів, а також готової продукції, що перебуває на складах і в магазинах.
Велике значення Сміт надавав нагромадженню капіталу. Це, по суті, основна ідея праці Сміта. Навіть економічне зростання Сміт звязував не тільки зі зростанням доходу, а й з нагромадженням капіталу. Нагромадження капіталу, за Смітом, є результатом ощадливості. Річний продукт нації, робить висновок Сміт, може бути збільшений лише за рахунок зростання кількості продуктивних робітників і підвищення продуктивності їхньої праці. Отже, Сміт приділяв значну частину своєї роботи дослідженню капіталу як рушійної сили прогресу суспільства [7, 62-69].
Висновки
Економічні погляди Адама Сміта:
Адам Сміт стверджував, що джерелом багатства країни є продуктивна праця. Всяка нова вартість створюється працею, вартість товарів виражає суспільне багатство народів.
Праця, основа багатства суспільства, є невідємною властивістю людського існування, тому що у формі праці реалізується природне прагнення людини до благополуччя, бажання домогтися більш високого положення в суспільстві.
Гармонія суспільних й особистих інтересів виражається при цьому через суспільний поділ праці. Поділ праці створює можливість для досягнення більш високої продуктивності праці й призводить до росту суспільного багатства.
Перевагою ринкової економіки є те, що вона має здатність до саморозвитку та саморегуляції. Основою цієї здатності він вважав конкуренцію між робітниками, які прагнуть до поліпшення соціального і матеріального положення в суспільстві.
Сміт запропонував власний аналіз соціальної структури суспільства, розділивши його на найманих робітників, капіталістів і землевласників. Перші живуть за рахунок заробітної плати, другі - прибутку, треті - доходів із землі (ренти).
Отже, розглянувши погляди Адама Сміта, можна зазначити, що Адам Сміт виконав в науці велику історичну задачу, визначивши і окресливши межі політичної економії і привівши в систему накопичену на той час суму економічних знань. Його праці є однією з вершин суспільної думки XVIII в. Вони послужили основою для виникнення і розвитку нових економічних теорій.
Але його заслуга полягає не лише в тому, що він започаткував систематизований виклад політичної економії. Він підкреслив значення особистих, егоїстичних інтересів як рушійної сили прогресу за умов, коли всім забезпечено однакові можливості. Коли власний інтерес намагаються реалізувати за рахунок інших, то він набирає несприятливого для суспільства характеру. Ринковий механізм створить гармонію лише тоді, коли його буде включено у відповідні правові та інституціональні рамки.
Теорія Адама Сміта, хоч і не є досконалою, але є визначною і має велике значення у суспільстві. Навіть пушкінський Євгеній Онєгін "читал Адама Смита" і дякую йому "умел судить о том, как государство богатеет". Його і в наші дні вважають тим, хто створив "перший в економічній науці повноцінний труд… причому весь цей труд пронизаний високою ідеєю природної свободи, до якої, як здавалося Сміту, йде весь світ".
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Большая Советская Энциклопедия. Т. 40./За ред. Б.А. Введенского. - М.: Государственное научное издательство "Большая Советская Энциклопедия", 1957. - 645 с.
2.Костюк В. Н. История экономических учений. - М.: "Центр", 1997. - 224 с.
3.Ласкін М. Обрії економічної думки: Адам Сміт, або пророцтво про щастя // Дзеркало тижня. - 2004. - 14 серпня (№ 32). - 16 с.
4.Липсиц И. Экономика без тайн. - М.: Издательство РГГУ "Вита-Пресс", 1994. - 292 с.
5.Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - Кн. I-III. - М., 1993. - 404 с.
6.Харт М. 100 великих людей. - М., 1998. - 328 с.
7.Ядгаров Я. С. История экономических учений. 3-е издание. - М., 2000. - 249 с.