Комплексна оцінка фінансового стану підприємства та шляхи його вдосконалення

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

значення цього показника на 54,7% та на 103,5% у порівнянні з 2005-2006 роками відповідно.

Слід відмітити, що разом з цим, спостерігається позитивна тенденція зменшення коефіцієнту заборгованості: у 2007 році коефіцієнт заборгованості дорівнював 0,43, що на 35,8% менше ніж у 2005 році та вполовину менше від значення 2006 року. Отже, підприємство намагається зменшити фінансовий ризик своєї діяльності й підвищити фінансову незалежність.

Негативно характеризує підприємство низький коефіцієнт маневрування власного капіталу, у 2007 році цей показник склав 0,08, що на значно нижче за нормативне значення. Крім того, спостерігається тенденція зменшення цього показника майже у двічі у порівнянні з 2005-2006 роками. Це може свідчити про погіршення фінансового стану та про нездатність підприємства забезпечити більш достатню гнучкість у використанні власних коштів.

Дуже низькими є коефіцієнти забезпеченості запасів та товарів, що свідчить про недостатність власних джерел фінансування для їх формування та нераціональне використання власного капіталу.

У 2007 році коефіцієнт реальної вартості основних засобів у валюті балансу склав 0,62, що не відповідає нормативу, але крім того спостерігається тенденція зниження цього показника на 20,5% у порівнянні з 2005 роком та на 13,9% відповідно до 2006 року. Це може бути обумовлено відволіканням власного капіталу на інвестиційну діяльність, що й підтверджує зростання коефіцієнту інвестування.

Отже, за даними, отриманими в результаті проведення розрахунків можна відмітити, що підприємство набуває фінансову стійкість, але невдало маневрує належним йому капіталом.

Виходячи з цього ми можемо зробити висновок, що підприємство функціонує переважно за рахунок власних коштів, є фінансово незалежним від зовнішніх інвесторів і кредиторів, але має низькі показники маневрування та фінансової стійкості.

Але разом з тим, для досягнення високої ефективності діяльності і показників прибутку споживче товариство повинно краще використати наявний капітал, можливо залучити короткострокові кредити банків для формування достатньої кількості оборотних активів для ведення поточної господарської діяльності.

В умовах ринкових відносин ліквідність і платоспроможність підприємства вважається найважливішим фактором господарської діяльності.

Ліквідність підприємства це його здатність розраховуватись зі своїми фінансовими зобовязаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів [9, c. 34].

Такі активи мають назву ліквідні засоби. До них належать ті елементи оборотних засобів (і деяких основних), які можна порівняно швидко і легко реалізувати, а також залишок готової продукції на складах, дебіторська заборгованість (крім безнадійної), цінні папери, кошти на банківських розрахунках, касова готівка.

Термін ліквідний передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші.

Найбільш ліквідною є готівка. Наступним рівнем ліквідності активу є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки в разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок в найближчому майбутньому.

Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку їх треба продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активу. Поняття ліквідність підприємства і платоспроможність підприємства не є тотожними [20, c. 91].

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи вистачить у підприємства грошей для погашення його зобовязань, слід передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобовязань перед бюджетом та цільовими фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона стійкою (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові звязки), чи є простроченою, тобто такою, строк погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобовязань з наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності [13, c. 295].

Перспективну ліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що реалізуються повільно, із довгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами.

Баланс ліквідності за кілька періодів дають уявлення про тенденційні зміни ліквідності та платоспроможності підприємства та зміни його фінансового стану.

Другим етапом оцінки ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

Ліквідність поточних акт?/p>