Агроекосистема та агроландшафти як складові біосфери та способи взаємовпливу суспільства і природи
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
РЕФЕРАТ
з агроекології
На тему:
Агроекосистема та агроландшафти як складові біосфери та способи взаємовпливу суспільства і природи
Вступ
Стан природного довкілля, про який зараз багато говорять, - це результат накопичення людством помилок у ставленні до природи, ігнорування ним навіть очевидних сигналів про шкідливість недалекоглядних дій.
Внаслідок тривалого інтенсивного використання природних ресурсів та через надмірне техногенне навантаження на біосферу в Україні склалася надзвичайно складна і напружена екологічна ситуація. В Україні було зосереджено чверть промислового потенціалу колишнього Союзу та вирощувалось за інтенсивними, небезпечними для довкілля, технологіями близько 46% усієї сільськогосподарської продукції загальносоюзного виробництва. До цього слід додати, що майже 700 тис. га родючих земель у республіці затоплено штучними водоймами, проекти яких теж не завжди екологічно обґрунтовані.
Економіка України тривалий час практично не була орієнтована на екологічно безпечне середовище, безвідходне виробництво, здоровя людей. На долю України, яка становила 2,7% площі колишньої країни, припадало 25% обсягу промислових забруднень Союзу. Настав час, коли людство дійшло до висновку, що необхідно поставити охорону навколишнього природного середовища на один рівень з економікою, матеріальними умовами життя і здоровям людей.
Екологічна концепція розбудови держави передбачає наявність відповідного механізму її реалізації, до якого належать: реальний економічний суверенітет, правове економічне регулювання виробництва, створення ефективних засобів екологічного моніторингу, налагодження дійової системи екологічної освіти тощо. Для вирішення екологічних проблем необхідно, крім діючих законів з охорони навколишнього середовища, налагодити систематичний контроль за якістю довкілля, запровадити дійові економічні стимули й штрафи, які б зробили невигідним забруднення навколишнього середовища. Необхідно запровадити безвідходні технології і технологічні вирішення, які б взагалі виключили шкідливі викиди та інше.
Багато в цьому напрямку вже робиться, тому зростає впевненість, що у людства ще є шанс для порятунку. Збільшилась кількість локальних змін на краще у тих розвинених країнах, уряди і населення яких першими усвідомили небезпеку і вкладають багато коштів в охорону й лікування довкілля. Розпочалося всесвітнє обєднання зусиль природоохоронців, створення міжнародних структур для координації відповідних дій учених, політиків, промисловців.
Особливо важливим слід вважати розвязання екологічних питань на рівні господарств. Багато екологічних проблем можна вирішувати на місцях, що подекуди набагато ефективніше й оперативніше, ніж на загальнодержавному рівні. Такий підхід відповідає основним принципам екологічної політики держави.
Екологічні принципи функціонування агроекосистем і агроландшафтів
Агроландшафт, або сільськогосподарський ландшафт, - це змінений в процесі господарської діяльності людини природний ландшафт, завдяки чому збільшуються продуктивні сили суспільства. В агроландшафті, як і в інших культурних ландшафтах, обєднуються і взаємопроникають компоненти неживої природи (літо-, атмо-, гідросфера), ґрунтового покриву (педосфера) і частина біосфери (включаючи людину та її діяльність). Інакше кажучи, агроландшафт складається з агробіогеоценозів та інших структур (населені пункти, тваринницькі ферми тощо), звязаних між собою в єдине ціле, створюючи суперсистему. У господарській діяльності необхідно враховувати. екологічні закономірності, що існують в ландшафті. Змінюючи ландшафт в процесі діяльності, слід намагатися підтримувати таку структуру, яка нагадувала б природну, а якщо в окремих випадках це неможливо або недоцільно, створювати агроландшафти, додержуючись екологічних закономірностей, які проявляються в ландшафтах. У цьому випадку загальні і спеціальні питання сільськогосподарської екології доповнюють один одного
Нині особливого значення набуває формування на тривалий час екологічно стійкого (здорового) і ефективного агроландшафту. Це означає, що агроландшафт поряд з досягненням найвищої продуктивності повинен такою ж мірою виконувати закисні, природоохоронні та естетичні функції. Цього можна досягти при створенні максимальної екологічної різноманітності території, що інтенсивно використовується. Вона дасть змогу протидіяти тим однобічним навантаженням, що виникають при господарському освоєнні території (оранка, внесення добрив, пестицидів, органічних добрив і т.д.), тобто створити умови для запобігання водній і вітровій ерозії, забрудненню водойм і повітряного басейну, інакше кажучи, забезпечити екологічну стабільність ландшафту.
Такої стабільності, за В.В. Докучаєвим (1892), можна досягти регулюванням річок, яруг, балок, а також водного господарства на всіх сільськогосподарських землях, нормованим визначенням площ, відведених під ріллю, луки, ліси, застосуванням прийомів обробітку ґрунту, які найбільше сприяють правильному використанню вологи. Докучаєвський план оновлення степу - екологічний. Система лісових смуг, що захищають поля від суховіїв, система ставків, що підтримують на певному рівні ґрунтові води, - все це не насильницьке втручання у природу, а відновлення тих взаємозв