Авторське "я" та засоби вираження журналістської позиції
Курсовой проект - Журналистика
Другие курсовые по предмету Журналистика
тележурналіста, і тестом небезпечним. Ну, а що може чекати в тій же тележурналістиці режисера, якщо навіть припустити найвужче виконання їм своїх професійних обовязків (що якраз в цій області творчої діяльності трапляється нечасто!)? І тут замінимо загальні, хай і справедливі, міркування читанням листа, опублікованого в 1990 році в журналі Вогник:
Шановний голова Гостелерадіо! (У той час ще існувала єдина Всесоюзна структура, яка командувала всіма телестудіями країни Держтелерадіо. B.C.) Пише Вам головний екстреміст нещодавньої першотравневої демонстрації трудящих на Червоній площі народний депутат Жовтневої райради р. Москви А.Г. Сарафанів. Так, саме так, з легкої руки увіреного вам телебачення, звертаються тепер до мене мої виборці, колеги-депутати і просто знайомі хто жартома, а хто і всерйоз, з переляком: мовляв, що ви там натворили, хлопці? Коротко нагадаю ситуацію: 1 травня, репортаж програми Врємя про події на Червоній площі, основна частина якого була присвячена докладному опису офіційного мітингу-ритуалу за сценарієм ВЦСПС і на якому була присутня явно не основна частина людей, що пройшли того дня мимо Мавзолею. В невеликому фрагменті цього репортажу, присвяченому основній (по кількості учасників) демонстрації, коли йшли колони жителів від всіх районів Москви разом зі своїми депутатами всіх рівнів, даючи однозначно негативну оцінку цьому ходу, при словах диктора щось подібне до ...вони несли екстремістські гасла, і прозвучали екстремістські вигуки, крупним планом протягом 35 секунд показали мене (бородатий чоловік в кепці) і закінчили цей епізод приблизно так: ...і керівники уряду були вимушені покинути трибуну Мавзолею. А 4 травня в іншому репортажі про цю подію (відразу після програми Врємя) при словах ...керівники Московського обєднання виборців дезорганізовували проведення демонстрації знов на екрані моя, так сильно сподобавшаяся Вашим журналістам персона. Шановний голова! Я не ніс екстремістських плакатів... Я не викрикував екстремістські гасла; під час ходу нашого, Жовтневого, району, колони до самого кінця площі всі члени уряду, в повному комплекті, продовжували бути присутніми на трибуні... Отже, поважний голова, весь цей імідж, який Ви мені створили 1 і 4 травня і плоди якого я пожинаю в даний час, це, вибачте за грубе слово, суцільна липа. Врешті-решт Бог зі мною, але ж всією цією тенденційною подачею інформації Ви дискредитуєте демократичний рух народу...
От так. Не більше не менше. Адже має рацію колишній депутат райради колишнього Союзу: не викрикував він екстремістських гасел і при ньому уряд не покидав трибуни. І навіть докази готовий представити відеоплівку, де і він, і уряд довго ще займали свої місця на Червоній площі. Ось тільки журналіста він звинуватив дарма або в усякому разі неточно. До нього обовязково треба було додати і режисера (або режисера монтажу), бо ефірний варіант сюжету вмонтовував саме режисер. Не боячись сильно помилитися, можу навіть представити конкретний алгоритм створення цього сюжету (як він проводився).
Виїзна бригада назнімала на цьому мітингу-демонстрації самих різних планів, з яких потім можна було намонтувати різні сюжети для продукції будь-якого роду від суто офіційної до... епатажних кадрів майбутнього популярного рок-кліпу, про існування якого тоді, 1 травня, ніхто ще, можливо, і не підозрював. І вже, звичайно, ніхто з бригади не міг наперед припустити, що виникне екстремальна ситуація і уряд покине Мавзолей. Текст про це ЧП майже напевно склали і записали на магнітну плівку на телестудії, не чекаючи повернення знімальної групи і вже, звичайно, не проглядаючи відеоматеріал наперед, до запису тексту: чого-чого, а десять-пятнадцять секунд довільних кадрів для монтажу можна буде набрати напевно з того, що назнімають на Червоній площі. Ось режисер і набрав (або той, хто зробив це за нього). Ну, навіть якщо і помітив він там бородатого чоловіка в кепці, що з того? Але он як все виявилося непросто!..
А якщо в результаті цього кумедного інциденту А.Г. Сарафанов втратив любов мільйонів громадян і не пройшов сита яких-небудь депутатсько-партійно-урядово-президентських виборів?!. А якщо ще за це подасть до суду і відшкодує моральний збиток в мільйонах або мільярдах (що, до речі, відповідає нинішньому законодавству), як бути тоді? За чий рахунок відшкодовуватиметься збиток?.. Не дай Бог, звичайно, але якби відбулося таке, то як мінімум вузький круг професіоналів з програми Врємя і керівників тодішнього Останкино обовязково зайнявся б вивченням прав, обовязків, можливостей і небезпек кожного учасника виробничо-творчого процесу.
І була-то просто інформація, та ще зачитана, судячи з листа, диктором, які майже єдині на телебаченні зберегли (дякувати старому досвіду екранного офіціозу) здатність не офарблювати тексти кольорами інтонацій настроїв і відносин до висловлюваного матеріалу.
Покликання тележурналіста не зводиться до публічного самовираження, тим більше в новинних рубриках, які вона здатна тільки дискредитувати. Ця позиція не в словесних оцінках (сфері аналітиків і експертів), але в прагненні до достовірності і повноти представлених фактів і думок, що дозволяють глядачу самостійно робити висновки.
Професійне повідомлення містить всі факти, необхідні для розуміння ситуації, що зображається. Але воно ж виключає побічну інформацію, здатну викликати негати?/p>