Кабельні лінії в траншеях
Информация - Физика
Другие материалы по предмету Физика
ий дротяний бандаж на відстані Б (див. рис. 2.3, а) від першого бандажа. Довжина ділянки між першим і другим бандажами становить 5070 мм. На цій ділянці провід заземлення приєднують до стрічок броні. В чавунних зєднувальних і відгалужувальних муфтах, кінцевих воронках, а також у спеціальних муфтах, які застосовуються при прокладайнні кабелів у воді, зазначені ділянки броні використовують для ущільнення горловини муфти, і довжина його в цих випадках становить 100150 мм.
Наклавши бандажі на кабель, трохи розкручують його броню, щоб дещо віддалити її від оболонки, після чого надрізають бронерізкою по кромці другого бандажа (рис. 2.3, г) і видаляють (рис. 2.3, д). Потім розкручують і знімають з оболонки кабельну пряжу і захисне покриття з паперу або полівінілхлориду (рис. 2.3, є). Для видалення з оболонки кабелю захисного покриття з сульфатного паперу нагрівають швидким вогнем паяльної лампи оброблюваний кінець кабелю до 4050 С. Звільнену від покриття оболонку кабелю протирають ганчірками, змоченими в бензині або трансформаторному маслі, підігрітому до 40 С, щоб зняти з її поверхні бітумний розчин Далі роблять на оболонці кабелю два кільцевих (рис 2.3, є) і два поздовжніх (рис. 2.3, ж) надрізи Відстань між кільцевими надрізами повинна становите 20 мм для кабелів напругою до 1 кВ, 25 мм для кабелів на 6 і 10 кВ. Відстань між поздовжніми надрізами 10 мм. Оболонку надрізають на половину ії товщини спеціальними кабельними ножами (НКА, НКС тощо) з обмежувачем глибини різання.
Смугу оболонки, що утворилася між двома поздовжніми надрізами, видаляють (рис. 2.3, з), захопивши її плоскогубцями, після чого вручну видаляють усю оболонку на оброблюваній ділянці кабелю (рис. 2.3, и). Щоб зняти алюмінієву оболонку, застосовують ніж з різальними дисками. У цьому випадку поздовжніх надрізів не роблять, а після кільцевих надрізів роблять сдіральнийй надріз, для чого встановлюють ніж під кутом 45, затискують оболонку між призмою і різальним диском, обертальними рухами надрізують їі по спіралі (рис 2.3, і), а потім видаляють за допомогою плоскогубців.
Операції обробки кабелю завершуються видаленням поясної паперової ізоляції та напівпровідникового (чорного) паперу, який розмотують від кінця кабелю і обривають (але не зрізають ножем) на відстані і (див. рис 2.3, а) до обрізу свинцевої або алюмініевої оболонки. Заповнювачі, розташовані між жилами кабелю, відрізають ножем, при цьому лезо ножа повинно бутц спрямоване уздовж жил у бік необроблюваної частини кабелю. Кільцевий пояс над ступенем поясної ізоляції видаляють після зєднання жил. Закінчивши обробку кабелю, переходять до підготовки його для зєднування в муфті.
Розділ ІІІ. Робоче місце електромонтажника
Робоче місце електромонтера може бути і на відкритому повітрі, наприклад під час спорудження або ремонту повітряних і кабельних електричних мереж, підстанцій тощо.
На робочому місці завжди має бути зразковий порядок: інструмент та пристрої (дозволяється користуватися тільки справним інструментом!) слід розміщувати на відповідних місцях, туди ж таки треба класти інструмент після закінчення роботи з ним. На робочому місці не повинно бути нічого зайвого, не потрібного для виконання даної роботи; оснащення й утримання робочого місця має точно відповідати всім вимогам охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та гігієни і виключати можливість виникнення пожежі. Зазначені загальні вимоги стосуються й робочого місця.
Залежно від виконуваних електротехнічних робіт (монтажу, складання та ін.) робоче місце має бути оснащене відповідним інструментом і пристроями. Звичайно на робочому місці розміщують такі інструменти: кріпильно-затискні плоскогубці, круглогубці, пасатижі, лещата; різальні монтерський ніж, кусачки, ножівку; ударні молоток, зубило, пробійник. Крім того, застосовують загальнослюсарний інструмент, а також інші види металорізального інструменту, бо виконання електротехнічних робіт часто повязане з рубанням металу, згинанням труб, різанням усіляких матеріалів, нарізанням різьби тощо.
Заводи випускають набори інструменту для виконання окремих видів електротехнічних робіт. Так, до комплекту інструменту (рис. 3.1.) для виконання електромонтажних робіт загального призначення входять: плоскогубці 200 мм універсальні, плоскогубці електромонтажні з еластичними чохлами; гострогубці (кусачки) 150 мм з еластичними чохлами, викрутки слюсарно-монтажні різні (з пластмасовими ручками) 3 шт.; молоток слюсарний з ручкою масою 0,8 кг; ніж монтерський; шило монтерське; покажчик напруги; лінійка метрова складана металева; окуляри захисні світлі; гіпсівка; гладилка; шнур кручений діаметром 1,52 мм і довжиною 15 м.
Рис. 3.1. Набір інструменту для виконання електромонтажних робіт
VIІІ. Список використаних джерел
- Ктиторов А. Ф. Злектрослесарь строительньїй: Учеб. для проф.-тех. училищ. -М.: Стройиздат, 1990.- 383 с: ил.
- Атабеков В.Б. Монтаж злектрических сетей и силового злектрооборудования: Учеб. для сред. проф.-тех. училищ. - 4-е изд., испр. - М.: Вьюш. шк., 1985. -176 с, ил. - (Профтехобразование).
- Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-злектрик: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Вьюш. шк., 1988. - 256 с: ил.
- Кокорев А.С. Злектрослесарь по ремонту злектрических машин: Учеб. для СПТУ. -3-є изд., перераб. и доп. - М.: Вьюш. шк., 1987. - 175 с: ил.
- Родштейн Л.А. Злектрические аппаратьі: Учебник для техникумов. - 4-е изд., перераб. и доп. - Л.: З