Кабельні лінії в траншеях
Информация - Физика
Другие материалы по предмету Физика
? так, щоб кабель можна було вкласти в ній з необхідним радіусом згину. Радіус згину кабелів повинен мати відносно діаметра кабелю кратність не менше:
25 для силових одножильних з паперовою просоченою ізоляцією в свинцевій оболонці, броньованих і неброньованих; для силових багатожильних із збіднено просоченою ізоляцією і з нестікаючим просочувальним розчином у загальній свинцевій або алюмінієвій оболонці, броньованих; для силових багатожильних з паперовою ізоляцією у свинцевій або алюмінієвій оболонці для кожної жили, а також з полівінілхлоридною ізоляцією і в полівінілхлоридній оболонці поверх кожної жили, броньованих і неброньованих;
15 для силових багатожильних з паперовою просоченою ізоляцією в свинцевій або алюмінієвій оболонці, а також з полівінілхлоридовою ізоляцією і оболонкою, броньованих і неброньованих; для контрольних кабелів з паперовою просоченою ізоляцією в свинцевій оболонці, броньованих і неброньованих;
10 для силових і контрольних кабелів з гумовою ізоляцією, в свинцевій або полівінілхлоридній оболонці, броньованих.
У місцях майбутнього розташування кабельних зєднувальних муфт траншеї розширюють, утворюючи котловани. Котлован для однієї кабельної муфти кабелю напругою до 10 кВ повинен бути завширшки 1,5 і завдовжки 2,5 м. Для кожної наступної муфти, яку вкладають поруч, ширину котлована треба збільшувати на 350 мм.
Вириті кругляки, шматки асфальту і бетону вкладають нр одному боці траншеї або котлована на відстані не менше 1 м від їх бровки, щоб забезпечити вільне пересування працюючих уздовж траси.
Кабелі доставляють на місце вкладання в барабанах на спеціальних кабельних транспортерах або на автомашинах, обладнаних шристроєм для вантаження, транспортування і вивантаження барабана з кабелем. Вивантажувати барабани з кабелем треба обережно, щоб не пошкодити його і не завдати травм працюючим. Категорично заборонено скидати барабани з кабелем з автомашин або з кабельних транспортерів. Кабель повинен бути вивантажений на максимально близькій відстані від місця розмотування, але так, щоб він не заважав руху робітників, не створював загроз падіння в траншею і був зручно розташований для розмотування.
Доставлені до місця прокладання кабелі розмотують з барабани за допомогою транспорту, що рухається, лебідкою по роликах, вручну по роликах або без роликів.
Під час розмотування кабелю з транспорту, що рухається, з автомобіля або кабельного транспортера двоє робітників обертають вручну барабан, змотуючи з нього кабель, а два інших робітникй приймають і вкладають кабель у траншеї. Кабель змотують з барабана зверху, а не знизу. Розмотування здійснюють при швидкості руху автомашини або транспортера, що буксирується, яка не неревищує 2,5 км/год.
Під час розмотування кабелю з барабана, який знаходиться на землі, останній повинен бути припіднятий над землею на 200 250 ми за допомогою сталевого вала і двох кабельних домкратів (рис. 1.4.). Під домкрати підкладають деревяні дошки завтовшки не менше 50 мм, цеглини або залізобетонні плити.
До початку розмотування кабелю в траншеї встановлюють лінійні і кутові розкочувальні ролики: лінійні ролики встановлюють на прямих ділянках траншеї через кожні 2 м, кутові в місцях згинів і поворотів траншеї. Безпосередньо перед розмотуванням знімають обшивку з кабельного барабана і оглядають верхні витки кабелю, щоб переконатися у відсутності вмятин, пошкоджень броні кабелю або інших дефектів. Потім змотують з барабана лебідки сталевий трос і прикріплюють до нього кінець кабелю.
Рис. 1.4. Розмотування кабелю лебідкою з барабана, піднятого на домкратах
Розкочуваний кабель прикріплюють до троса лебідки за допомогою дротяної чулки (рис. 1.4, а), конусного затискача (рис. 1.4, б) або важільного затискача (рис. 1.4, в). Дротяну чулку надягають на кінець кабелю і на довжині не менше 500 мм міцно закріплюють на його оболонці за допомогою трьох бандажів з мякого дроту діаметром 1,5 мм, який накладають поверх намотки зі смоляної стрічки. Кріплення троса за допомогою чулки має ряд недоліків, головними з яких є необхідність значної витрати часу для закріплення чулки на кабелі, можливість зісковзування чулки з оболонки і, нарешті, небезпека розриву оболонки кабелю поблизу від місця накладання чулки.
Більш досконалим є спосіб зєднування кабелю з тросом за допомогою конусного затискача, закріплюваного на струмопровідних жилах кабелю. Для цього кінець кабелю на ділянці близько 200 мм звільняють від оболонки і поясної ізоляції (рис.1.5) Потім на ділянці близько 150 мм знімають паперову ізоляцію з жил кабелю і, очистивши його від залишків просочувальної мастики, вводять у заздалегідь розібраний затискач (рис. 1.6, б). Далі вставляють у корпус затискача конічну зірочку (рис. 1.6, в) у попередньо підібрану за перерізом струмопровідних жил (рис. 1.6, г). Складений затискач вводять у хомут і закріплюють у ньому за допомогою стопорного болта. Захисний корпус нагвинчують на зовнішній конус, а потім, вставивши в головку сталевий вороток, вгвинчують його (рис. 1.6, д) до повного затискання жил кабелю між стінками зовнішнього конуса і конічною зірочкою. Закріпивши затискач на кабелі, продівають в овальний отвір кінець троса лебідки і закріплюють його, а потім, надавши руху барабану лебідки, розкочують кабель.
Рис. 1.5. Пристрій для прикріплення прокладуваного кабелю до троса:
а дротяна чулка; б конусний затискач; в