Історія України до ХVI ст
Методическое пособие - История
Другие методички по предмету История
?сії з подальшим збагаченням.Повернення захоплених історичних земель під владу Литви.4Зацікавленість у збагаченні дрібної та середньої шляхти у збагаченні.Зацікавленість литовських князів у збагаченні за рахунок податків і посиленні своєї політичної могутності.5Зацікавленість купців у нових ринках збуту.6Зацікавленість католицьких священників та Папи у поширенні католицизму у Сх. Європу, що гарантувало великі прибутки церкві.Методи польської та литовської експансії:1Насильницькі методи.Ненасильницькі методи вторгнення.2Руйнували старі форми життя Г. В. князівства (населення в цілому): інша форма організації суспільства королівство, а за сутністю аристократична республіка; релігія католицизм; мова польська; культура польська.Укр. сприймали литовських князів як своїх та сподівались, що вони зможуть навести порядок в Г. В. князівстві.3Політика спольщення та покатоличення укр. народу, економічного пограбування, перетворення Г. В. населення в кріпаківЛитовці були на нижчому рівні розвитку ніж укр.: вони були язичниками, не мали своєї грамоти, не мали зводу законів і тому вони перейняли культуру і традиції русичів (мову, фінансову та судову системи (Руська Правда), військову організацію дружину, форму політ. устрою князівство, релігію православя). Нового не вводимо і старого не руйнуємо литовці не руйнували старих форм життя русичів.4Наслідок:
Польська експансія не була швидкою за часом та обмеженою у території Г. В. князівства: Галичина та Зх. Волинь.Наслідок:
Швидкі темпи просування своєї експансії на велику територію. У 15 ст. територія Литви просувалась від Балтики до Чорного моря.Наслідки експансії:1На території Галичини та Зх. Волині було встановлено тяжкий націоналістичний, релігійний та феодальний гніт.Більшість земель Галицько Волинського князівства були вкл. до складу Литовської держави (князівства).2Русичі були позбавлені політичної форми організації власного державного життя фактично це означало повну безправність (юридичну та політичну).Литовська держава не руйнувала старий устрій Русі і не навязувала нічого свого, тому можна говорити про створення Литовсько Руської держави за формою та Русько Литовської держави за змістом.3Руська еліта бояри та князі зрадили інтереси народу та перейшли на службу польській короні, як наслідок руський народ залишився без політ. еліти.Зберігала традиції державотворення Русі ще понад 100 років.4Завдяки вкл. руських земель до складу Литовського князівства воно перетворилось у ВЕЛИКЕ князівство Литовське.5Висновок: Польська експансія поставила на питання денне саме існування словян русичів як окремої етнічної одиниці. Польська держава сприяла наростанню етнічних, національних, релігійних та соціальних протиріч між поляками та русинами.
Наслідками такої політики стали:
- селянські повстання;
- козацько селянські повстання;
- національно визвольна війна (НВВ), під проводом Богдана Хмельницького.Висновок: З 1 пол. 14 ст. по 2 пол. 16 ст. Литовська держава стала великим гравцем на тлі Європи та грала велику роль у побудові міжнародних відносин на її території.Загальний висновокЛитовська та Польська експансії в укр. землі породили протиріччя між Литвою та Польщею за Г. В. князівство. Такі протиріччя неможливо було вирішити військовим шляхом; але подолали мирним створили обєднану державу РІЧ ПОСПОЛИТУ. Ця експансія породила протиріччя між Московським царством та Польською державою. На Польські землі в Г. В. князівстві також претендували і Османська імперія, і Кримське ханство. Т.ч. Литовська та Польська експансія породили багатовікову боротьбу за володіння укр. землями.
- Люблінська унія (1569р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (1596р.), Церковна унія та її наслідки
В 1385р. між Польською та Литовською державами була підписана Кревська унія (де-юре вона фактична поклала початок існ. Речі Посполитої).
Умовами ств. союзу були:
- Литовський князь стає Польським королем, за умови прийняття католицизму;
- Католицизм повинно було прийняти і усе населення Литви;
- Для Литви та Польщі був ств. єдиний законодавчій орган сейм;
Умови унії були виконані лише частково, тому фактичне обєднання П. та Л. не відбулося. В П. була створена опозиція на чолі з князем Ягайлом, в Л. на чолі з кн. Вітовтом, що виступали проти СОЮЗУ.
У 14011413 рр. відбувся поступовий процес зближення П. і Л. У 1569р. була складена та підписана Люблінська унія, що обєднала 2 держави у 1 РІЧ ПОСПОЛИТУ (РП, справа народу, Республіка).
Литва: входила до скл. РП. юридично на правах широкої автономії, а фактично стала залежною від П. та відігравала роль другорядної Європейської країни. Більше не відігравала ключової ролі у побудові політичного життя в Європі.
Галицько Волинське князівство: більшість земель перейшли з Л. до П., на цих землях відбувався процес колонізації поляками, встановлювалось кріпосне право, поширювався націоналізм, релігійний, соц. та економ. гніт народу + політ. безправя.
Польща: завдяки приєднанню Л. та Г. В. земель, стала наймогутнішою в економічному, політичному та військовому плані Європейську державу, з якою бажали породнитись усі інші держави.
- Утворення укр. козацтва
Утворення козацтва було наслідком експансії Г. В. земель П.
Причинами утворення козацтва були: