Geum.ru

Історія України до ХVI ст

Методическое пособие - История

Другие методички по предмету История

чих процесах.

У створенні Русі відіграли учасники: Київська та Новгородська знать. Вони утворили політичний, торгівельний та військовий СОЮЗ Русь.

Князі та правителі К.Р.:

  1. Олег;
  2. Ігор;
  3. Ольга;
  4. Святослав;
  5. Володимир Великий;
  6. Ярослав Мудрий;
  7. Володимир Мономах.
  8. Періодизація

Періоди:

  • 1 етап кн. 9 кн. 10 ст. (виникнення та розвиток Русі).
  • 2 етап 10 ст. 1 пол. 12 ст. (Володимир Великий, Ярослав Мудрий та Володимир Мономах рід Візантійських імператорів).
  • 3 етап 2 пол. 12 ст. 1 пол. 13 ст. (період поступового розпаду К.Р.).

Особливості розвитку у першому періоді:

  1. Соціальні особливості. НаселенняК.Р. розділилось на 3 соціальні групи: вільні, напівзалежні та залежні. До вільного населення належали великий Князь Київський, світлі князі, бояри, дружинники, селяни общинники (смерди). Напівзалежні рядовичі та закупи. Залежні холопи та челядь. Вільні люди домінували в соціальній структурі суспільства. Існувала ланка рабів, тому деякі вчені вважають, що К.Р. носила ознаки і рабовласницького суспільства (питання спільне).
  2. Економічний розвиток. Економіка К.Р. у 1 пер. була багатоскладною та носила патріархальні риси (на осн. селянської общини); рабовласницького ладу (раби, холопи та работоргівля); риси раннього капіталізму (розвиток товарних, грошових та ринкових відносин з великою кількістю промислових та торгових міст); вільне населення скл. більшість; не існувало приватного права на землю, як на засіб виробництва (земля була общинна, територія правління князя).
  3. Особливості політичного устрою. Влада носила імперський характер. Приєднувала племена силою. Мала мілітаристський характер, оск. вела постійні завойовницькі війни.
  4. Особливості адміністративно територіального устрою. К.Р. представляла собою конфедерацію племінних земель (на чолі з племінними державами). Київська Русь не була унітарною державою з жорсткою централізацією влади, але зберігала тенденції до унітарності до 2 пол. 12 ст.
  5. Духовне життя. У 1 пол. існ. Київської Русі був здійснений перехід від язичеського політеїзму, через язичеський монотеїзм, до християнського монотеїзму. У 988р. вводиться християнство (Старообрядове Православя, потім НовообрядовеП.).

Причини прийняття Християнства на Русі:

  1. тісні контакти Русі з православною Візантією;
  2. перехід до ранньої монархії;
  3. особисті причини Володимира Великого (Святого), що були повязані з одруженням на Візантійській принцесі.

Особливості введення Християнства:

  1. У Києві хрещення відбулося відносно мирно, бо з давніх часів кияни були знайомі з християнством (Аскольд був християнином). За часів Ігоря в Києві вже була перша християнська церков. Княгиня Ольга офіційно прийняла християнство;
  2. В ін. містах християнство вводилось насильницьким шляхом;
  3. На окраїнах Русі християнство вводилось ще понад 100 років.

Негативна риса введення християнства:

  1. Внаслідок введення християнства був знищений багатовіковий пласт язичницької культури;
  2. У 1885р. стався церковний розкол: католицька та православна церкви. Цей поділ став причиною розмежування країн Європи на релігійні Схід та Захід.

Третій етап розвитку занепад та загибель К.Р. З 2 пол. 12 ст. К.Р. переживала процес феодальної роздробленості, що супроводжувався постійними міжусобними війнами удільних князів.

Причинами феодальної роздробленості були:

  1. Історичні:
  2. К.Р. була конгломератом удільних князів;
  3. К.Р. мала дуже велику територію, яку складно було утримувати;
  4. В К.Р. була дуже слабка влада князя.
  5. Економічні:
  6. розвиток виробничих сил став причиною збагачення удільних князів, що призвело до постійних міжусобиць та боротьби проти князя за владу;
  7. знищення торгівельних шляхів до Пд. Зх. Русі, що призвело до падіння м. Києва як центру економічного життя Європи та перетворило землю в еквівалент багатства (що й стало причиною розвитку феодальної роздробленості).

Наслідки:

  1. економічна та військово-політична послабленість К.Р. призвела до того, що в 1237 по 1242 рік Київська Русь стала жертвою монгольської агресії. Монголо-татари встановили свій режим іго. Режим іго в Русі виявлявся в:
  2. наданні ярлика (прим. дозволу) на велике княжіння;
  3. припиненні міжусобних війн;
  4. постійні напади на руські землі;
  5. сплата данини монголо-татарам ясиру (прим. натурального та живого).

 

Тема 4: Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Утворення козацтва

План:

  1. Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.
  2. Люблінська унія (1569р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (1596р.), Церковна унія та її наслідки.
  3. Утворення укр. козацтва.

 

  1. Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.

Послаблення Галицько-Волинського князівства внаслідок феодальної роздробленості і боротьби за владу.№Причини з боку ПольщіПричини з боку Литви1Повернути свої історичні землі від Руських князів.Розвиток молодої Литовської держави за рахунок захоплень чужих територій.2Необхідність відродження економічної та політичної могутності Польщі за рахунок Г. В. земель.Процес формування феодальних відносин у Литві.3Зацікавленість польських магнатів в експа?/p>