Історія розвитку юридичної психології та структура злочинних груп

Контрольная работа - Психология

Другие контрольные работы по предмету Психология

Київський Національний Університет Внутрішніх Справ

Навчально-науковий інститут заочного та дистанційного навчання

Житомирське відділення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 

з предмету: "Юридична психологія"

 

 

 

студентки 3-го курсу

Житомирського відділення

навчально-наукового інституту заочного

та дистанційного навчання КНУВС

Карпінської Ніни Вікторівни

 

 

 

 

Житомир 2010

План

 

Вступ

Завдання 1. Історія розвитку та етапи юридичної психології

Завдання 2. Психологічні особливості та структура злочинних груп

Завдання 3. Задача

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Для нашого часу характерними є значний розвиток психологічної науки, використання психологічних знань для вирішення прикладних проблем різних напрямів людської діяльності, у тому числі й юридичної. Нині теорія і практика потребує психологічного аналізу значної кількості складних феноменів, що впливають на життєдіяльність людини, визначаючи її місце у суспільстві і, зокрема, соціально корисну чи антисоціальну спрямованість поведінки, дотримання чи порушення правових норм тощо.

Кожна галузь професійної діяльності має притаманні лише їй риси, що впливають на характер та особливості взаємин людей у процесі реалізації конкретних трудових операцій. Це повною мірою стосується і юридичної діяльності. Саме ця обставина зумовила відокремлення специфічної галузі наукового знання, що вивчає закономірності людської психіки у сфері дії права. Інтеграція юриспруденції та психології сприяла становленню нової науки юридичної психології, спрямованої на науково-практичне забезпечення завдань правотворчої, правоохоронної та право застосовної діяльності.

Метою написання контрольної роботи є всебічне вивчення історії розвитку юридичної психології, психологічних особливостей та структури злочинних груп, а також оволодіння навичками розвязання практичних задач.

Структура контрольної роботи складається з двох питань та ситуативної задачі. В першому з них розглянуто загалом основні етапи розвитку юридичної психології та, зокрема, етапи розвитку юридичної психології в Україні, а також сучасні напрями юридичної психології в Україні. Друге питання висвітлює кваліфікаційні ознаки злочинних груп, причини обєднання осіб у злочинні групи, закономірності функціонування злочинних груп. В цьому ж питанні наводиться загальна структура злочинних груп та психологічні особливості функціонування пяти основних видів злочинних груп. Розвязання ситуативної задачі завершує написання контрольної роботи і підтверджує засвоєння навичок практичного вирішення проблемних завдань в галузі юридичної психології.

 

Завдання 1. Історія розвитку та етапи юридичної психології

 

Становлення юридичної психологи як науки визначалося тим, що основні проблеми юриспруденції (особистість злочинця, досудове слідство та судове провадження кримінальної справи, перевиховання засуджених) не могли бути вирішені на рівні суто юридичному чи суто психологічному, а вимагали розробки спеціалізованого методичного інструментарію для вивчення і теоретичної розробки проблематики на межі юридичної та психологічної науки. Саме тому юридичної психології повною мірою стосується ствердження У. Гербарта про те, що психологія має тривалу передісторію і дуже коротку історію. Ще в трактаті давньогрецького філософа Теофраста (IV-III ст. до н.е.) "Характери" є опис окремих асоціальних рис, притаманних певним типам особистості.

В історичній ретроспективі можна виділити такі основні етапи розвитку юридичної психології:

I описовий (з давнини до початку XIX ст);

II порівняльно-аналітичний (XIX ст);

III природничо-науковий (з початку XX ст. до теперішнього часу).

Застосування психологічного знання для забезпечення правосуддя та використання його в напрямах правоохоронної діяльності має прадавню історію. Випробування учасників процесу, що подекуди мали містичний характер, але значною мірою синтезували емпіричний досвід багатьох поколінь, мали місце вже в античному та середньовічному кримінальному процесі. Вони базувалися на застосуванні знань психології людини, різних її проявів для одержання правдивої інформації. І в античному, і в середньовічному процесі основним доказом було особисте зізнання підозрюваного у вчиненому.

Розшуковий процес, як світський (більш вишуканий) варіант інквізиційного, не використовував даних психології, базуючись виключно на таємних письмових свідоцтвах. Особисте зізнання як основний доказ здобувалося всіма можливими способами, у тому числі й з застосуванням катувань і тортур. Одночасно з фізичними, використовувалися і психологічні методи впливу на підозрюваних із метою отримання зізнання будь-що, основою яких були узагальнені емпіричні дані та побутова психологія. Щоб примусити людину дати свідчення, спеціально створювалася шокова ситуація, обстановка, яка провокувала до вияву емоцій.

На зміну інквізиційному середньовічному розшуковому процесу прийшов процес змагальний (ідеї якого зароджувалися в філософії, соціології, теорії права) з властивою йому гласністю та усним провадженням. Важливого значення набувають показання свідків та інформація стосовно особистості підсудного, потерпілого, позивача, відповідача тощо.