Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
?ї. Потоцький вирішив відтворити тут, в околицях Умані, природу і міфи Еллади батьківщини Софії. Керувати будівництвом парку був запрошений талановитий польський інженер Л.Метцель. Але дійсними творцями “Софієвки” стали кріпосні селяни, зігнані в Умань з усіх володінь графа. Руками цих людей, чиї імена в історії не збереглися, на місці балки, вздовж річки Камянки, створювалася ця “поема з каменю, зелені, води і скульптур”.
І потім кожне покоління дописувало свої сторінки в поему ”Софіївки”.
Зараз у дендропарку (площею в 155 га) росте більше 670 видів і форм порід дерев і кущів, 586 видів і форм травянистої рослинності, в тому числі такі екзоти як кипарис болотяний, туя західна, софора японська, бархат амурський та інші.
З парку в усі кінці країни та за кордон надходять саджанці троянд. Тут їх вирощується понад 150 сортів.
Історія розвитку парків в УРСР
Соціалістичні принципи природокористування закріплено у статті 18 Конституції СРСР, в якій записано „В інтересах нинішнього і майбутнього поколінь в СРСР здійснюються необхідні заходи для охорони і науково обґрунтованого, раціонального використання землі та Ії надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, для збереження в чистоті повітря і води, забезпечення відтворення природних багатств і поліпшення середовища, яке оточує людину.
Тому в Української РСР здійснювалась велика робота по бережливому природокористуванню. Особливо вона посилилася з кінця 60-х років. Значна увага стала приділятися боротьбі за підвищення родючості ґрунтів, їх рекультивації, заходами по ліквідації забруднення водного та повітряного басейнів, збереженню лісів, розширенню зелених зон міст і сіл.
У багатоплановій роботі по охороні природи певне місце належить державним природним національним паркам.
Українські вчені були піонерами у розробці основ організації природних національних парків. І хоча перші в нашій країні національні парки були створені в Прибалтиці, внесок нашої республіки в цю справу має велике науково-методичне значення.
Організація у 1980 році карпатського і у 1983 році Швацького державних природних національних парків поклала початок створенню в республіці мережі обєктів, природні багатства і краса яких будуть служити нинішнім і майбутнім
поколінням.
В Україні існують також парки, які мають дендрологічне значення. Серед них Тростянецький на Чернігівщині, „Софіївка” на Черкащині,„Олександрія” на Київщині та інші. Площа кожного становить в середньому 200 га. Відвідування цих парків, порівняно з першими, більш регламентоване. В цілом вони мають велике природоохоронне значення і є обєктами природно-заповідного фонду.
У ХХ столітті крім національних зявилися „народні”, „природні”, а також „регіональні парки”. Їх організатори і керівники ставили за мету як охорону окремих природних обєктів, так і збереження великих площ антропогенних ландшафтів. Одні з них були визначені як заповідні території, закриті для масового відвідування, інші навпаки, як місця відпочинку.
Тривалий час серед вчених не було єдиної думки щодо визначення поняття „національний парк”. У 1969 році в столиці Індії Делі на Х Генеральній асамблеї Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів було погоджено, що національний парк повинен становити досить велику територію, що включає в себе одну або кілька екологічних систем з більш-менш первісною природою, вилучену для регламентованого відвідання з рекреаційного і культурно-освітньою метою.
Карпатський державний природний національний парк
Карпатський державний природний національний парк розташований у
Надвірнянському районі Івано-Франківської області, займає площу 50,3 тис. га (у тому числі територій лісу 5.5 тис. і водойм 0,5 тис. га). Він розмістився в одному малоосвоєних гірських районів північно-східної частини Східних Карпат. Його територія простягалась на 55 км з півночі на південь, вздовж річки Прут, приток річки Дунай. Річка Прут бере свій початок у самому парку, біля підніжжя гори Говерла, що є найбільшою вершиною тієї частини Східних Карпат.
Цей район Гуцульщини відомий на Україні, як місцевість, де пролягають захоплюючи туристичні маршрути, де склалися необхідні умови для любителів зимових та літніх видів спорту. Гостей Карпатського парку ваблять мякий клімат, чарівні ландшафти - міжгірські далини, середньогірья, високогіря, Черногірського та Горганського хребтів. Прикрасами парку є мінеральні джерела, водоспади, печери та інші природні утворення. Тут різноманітний рослиний і тваринний світ. Край цей має і своє історичне минуле. Тут з загонами опришків проходив народний герой Олекса Довбуша, а в роки Великої Вітчизняної війни билися з фашистськими загарбниками партизани зєднання двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака, тут знаходяться музей партизанської слави і могила комісара цього зєднання Героя Радянського Союзу С. В. Руднєва. З цими містами повязані яскраві сторінки життя і творчості великих українських письменників І. Франка і М. Коцюбинського.
На території парку збереглося багато археологічних і культурно-історичних памяток, зразків народної гуцульської деревяної архітектури культові і цивільні будівлі XVII-XVIII ст., селянські садиби (гражди) та інші споруди.
На території 37 природоохоронних ділянок на висоті 800-1000 м ростуть реліктові сосни, високопродуктивні 90-річні насадження піхти білої і 120-річні піхти звич