Історія гончарства
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
? за рубежем.
Для поливяної кераміки України властиві різні види декоративного розпису фляндрівка, ріжкування, ритування, а також прикраси, виконані в техніці урізу сграфіто.
Фляндрування давній вид розпису, органічної для глини як матеріалу. Це розпис рідкими кольоровими глинами з наступним розтягуванням у рідкому стані зараз побутує в кількох осередках. В. К. Білоокий та M. P. Червоняк з м. Смотрич Хмельницької обл. автори мисок півкулястої форми, на білому тлі яких вирізняються смуги й кривулі, гілки та птахи, великі й малі краплі, виведені рудою глинкою, обриси яких збагачуються вільними мазками яскраво-зеленої фарби (окису міді).
Миски центральних і східних областей України мають червоне тло. Їх виготовляють і в Бубнівці на Вінниччині, де Ф. Г. Міщенко, накрутивши мисок, бере в руки ріжок і на стінках, вкритих не стужавілою, ще рідкою червінкою, білою, зеленою та рудою глинами, накладає смужки, опускання, капанки, малює хмелики, сосонки; і в Головківці на Черкащині, де У.Т. Кравець, І.З. Атамась, Л.Л. Суржко досягають особливої сили у вишуканих орнаментальних віночках, які вони концентрично розміщують на вишневому тлі глибоких мисок.
Іноді до цієї техніки звертаються майстри Постав-Муки та Опішні на Полтавщині.
Серед сучасних керамічних виробництв лише на Васильківському майоліковому заводі широко застосовують фляндровані розписи.
Поширеним і досить давнім видом підполивного розпису є ріжкування техніка розпису різнобарвними глинками по підсушеній поверхні, коли контур майбутніх малюнків виводиться однією фарбою білою на червоному тлі або рудою на білому. Потім іде розпис іншими кольоровими глинками, здебільшого зеленою та червоною. Предмет випалюється, потім вкривається прозорою свинцевою поливою і вдруге випалюються.
Багаті традиції декоративного малювання зберігаються в осередках Наддніпрянщини, зокрема в творчості митців с. Дибинці та м. Васильків на Київщині, м. Капів та с. Гнилець на Черкащині. Твори М.І. Тарасенка, В.К. Масюка виділяються соковитими розписами - рядками концентричних геометричних орнаментів та рослинних мотивів, розміщених на стійках куманців, глеків, макітер, кухлів.
Виразні, класично стримані розписи притаманні мискам Васильківського гончара 10. M. Козленка, прикрашеним стрункими рядками геометризованих листків, кучерів, квітів. Гнучкі малюнки відзначають темно-червоні миски, що їх створють: Д. О. Косяченко з с. Гнилець на Черкащині. Широким рухом виводить він рослини, великі квіти, гілки, на яких розмістилися птахи, грона винограду, рядки завитків.
У м. Миколаєві (на Львівщині) М. Кононнельник та М. Чанля розмальовують червоні миски та дзбанки рядками геометричних візерунків, викопаних білою та зеленою глинками.
Па відміну від лінійно-графічних розписів названих осередків, для яких неодмінним с контур, серед гончарів Закарпаття поширений розпис кольоровими глинками, що накладаються широким пензлем, без попереднього обконтурювання мотивів.
Ріжкований розпис застосовується на всіх майолікових виробництвах, які працюють в руслі народних традицій, їх продукція становить основну частішу створюваної піші в республіці художньої кераміки.
Сприятливі умови для стимулювання індивідуальної художньої творчості існують в системі виробництв Художнього фонду УРСР, де народний майстер має право створювати зразки для тиражування.
Найбільше художньої кераміки постачають керамічні виробництва Міністерства місцевої промисловості УРСР.
Унікальним явищем сучасної художньої промисловості є Васильківський завод. Він зразок того, як в умовах великого індустріального виробництва можна зберігати і розвивати традиції місце кого народного мистецтва. Головний художник М. І. Денисенко, художники
В.В. і Н.Ю. Проторєви, постійно вивчаючи спадщину гончарства Київщини, створюють зразки призначені до тиражування.
Досвід Василькова переймає і намагається розвивати Берегівський майоліковий завод. Керамічний цех Художпрому в Косові випускає цікаві декоративно-побутові предмети вишняки, дзбанки, миски, квітниці, темно-червоні стінки яких вкриті великими квітами, рисками білого, жовтого та зеленого кольорів.
Істотні зрушення в плані стимулювання творчості майстрів спостерігаються на фабриці Художній керамік в Опішпі. Це повязано з художньо-педагогічною діяльністю П.О. Ганжі, який протягом 19681972 pp. працював головним художником підприємства, де виховав групу майстрів уславленої нині керамічної скульптури.
Сучасна опішся відома вжитково-декоративним посудом, іграшками, це глечики, макітри, горщики, квітниці, вази, барила, кухлі, миски та полумиски, де на білому або червоному тлі зображені рослинні орнаменти, що смугами, жмутками або витками (кучерями) завершують форму предмета. Часто серед цієї флори промайне пташка або звірятко. Розписом займаються десятки рисувальниць, провідною майстринею вважається З.П. Липник. Вона учасниця багатьох виставок народного мистецтва, нагороджена дипломами та медалями, виростила багатьох учнів. За останні роки в Опішпі почали випускати великі вази, декоративні полумиски та скульптуру, прикрашені ліпними орнаментами, що їх створюють М. І. Китриш, В. О. Омельченко, І. Л. Білик, Т. Й. Демченко та і її. Ці вироби мають ясно-жовтий черепок, вони суцільно обливаються поливами зеленого або золотаво-рудого кольорів.
І. Л. Білик талановитий скульптор сучасної Опішпі, оригінальний темперам