Історія виникнення філософського вчення
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
·виток раціональності у філософії.
Але, що з цього випливає далі, чи достатньо наукових форм і засобів у пізнанні природи, чи достатньо усталеними є філософські системи і чи витримають вони строгість сучасної математики? Польський логік Ян Лукасевич щодо цього говорить: "Коли з мірою строгості, яка створена за допомогою математиків, ми підходимо до великих філософських систем Платона чи Аристотеля, Декарта чи Спінози, Канта чи Гегеля, то ці системи розпадаються в наших руках, немов карткові будиночки. Їх основні поняття туманні, найголовніші тези незрозумілі, міркування і поняття не є строгими; логічні теорії, які часто лежать в глибині цих систем, майже всі є помилковими. Філософію необхідно перебудувати, починаючи з основ, вдихнути в неї науковий метод і підкріпити її новою логікою" [13, с. 61].
Ця широкомасштабна задача, на думку Яна Лукасевича, повинна вирішуватися цілими поколіннями молодих науковців, які володіють більш потужними розумовими здібностями і новими знаннями. Треба думати, що це приведе до розвитку і побудови нових раціоналістичних методів у науковому пізнанні з використанням нових сучасних математичних засобів. Цей процес є нескінченним, як нескінченним є людське пізнання.
На наш погляд, філософія, науковий світогляд є вторинним фактором стосовно математики і природничо-наукового знання, вона відіграє роль узагальнюючого наукового знання. А питання первинності філософії у науковому пізнанні виникло у результаті політизації та ідеологізації всього наукового знання, хоча у процесі історичного розвитку можна навести приклади, коли філософія впливала на розвиток математики і теоретичного природознавства.
Література
1. Гайденко П. История греческой философии в ее связи с наукой / П. Гайденко. Москва : ПЕР СЭ ; СПб. : Университетська книга, 2000. 319 с.
2. Гомперц Т. Греческие мыслители / Гомперц Т. // Соч. : в 2-х тт. СПб. : издание Д. Е. Жуковского, 1911. Т. 1. 485 с.
3. Койре А. Очерки истории философской мысли / А. Койре. Москва : Прогресс, 1985. 286 с.
4. Энгельс Ф. Диалектика природы / Ф. Энгельс. Москва : Политиздат, 1982. 360 с.
5. Энгельс Ф. Анти-Дюринг / Ф. Энгельс. Москва : Политиздат, 1977. 483
6. Математический энциклопедический словарь. Москва : СЭ, 1988. 847 с.
7. Фрагменты ранних греческих философов. Москва : Наука, 1989. 576 с.
8. Льюис Дж. Античная философия. От Фалеса до Сократа / Дж. Льюис. Минск : Галаксис, 1997. 207 с.
9. Лурье С. Я. Теория бесконечно малых у древнегреческих атомистов / С. Я. Лурье. Москва-Ленинград : АН СССР, 1935. 197 с.
10. Платон. Диалоги "Тимей" и "Критий" / Платон // Соч. : в 3-х тт. Москва : Мысль, 1968. Т. 3 (1). С. 435560.
11. Аристотель. Метафизика / Аристотель // Соч. : в 4-х тт. Москва : Мысль, 1976. Т. 1. 550 с.
12. Ницше Ф. Соч. : в 2-х тт. / Ф. Ницше. Москва : Мысль, 1990. Т. 1. 831 с.
13. Лукасевич Ян. О детерминизме / Ян Лукасевич // Вопросы философии. 1995. № 5. С. 6071.