Інтенсифікація робочого процесу косарки КС-2.1

Дипломная работа - Сельское хозяйство

Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство

а 100-170 см.) Урожайність трави в залежності від зони 0,5 ... З т/га. Середнє число стебел на 1 м2 складає для жита та пшениці 40 ...600, для трави 1000...10000.

Твердість стебел Fj = 49 - 646 h/см2. Модуль пружності сухих стебел з площі 1 м2 поданих Г.Д. Геренова, для зернових рівна 98... 198 Дж/с, для трав 196...294 Дж/с. Робота, необхідна для зрізування 1 стебла дозрілого жита 2,26 Дж/с, а для зеленого жита - 1,71 Дж/с. Середнє зусилля 1,96...5,8 Н, максимального значення досягає 19,6 Н. Тягове зусилля віднесене до 1 м захвату, для зернових 392...490 Н/м, для трав 590...685 Н/м.

 

1.2 Агротехнічні вимоги до косарок

 

Щоб забезпечити максимальний збір врожаю трав, зберегти їхні поживні і смакові якості необхідно скошувати трави в найкращі агротехнічні строки, правильно вибирати висоту зрізування і своєчасно здійснювати всі збиральні операції.

Вирішальне значення для успішного виконання цього завдання має правильний вибір способу збирання трав і добір машин для механізації всіх процесів збирання.

Перше скошування слід проводити в період колосіння злакових культур або в період тонізації бобових і закінчувати не пізніше ніж на початку цвітіння рослин, що переважають у травостої, оскільки до кінця цвітіння грубішає трава і кількість засвоюваних поживних речовин в ній зменшується. Скошування трав треба проводити за 5-7 днів.

Машини повинні забезпечувати низький, однаковий за висотою зріз. Не нижчий ніж 6 см. для природних і 8 см. Для сіяних трав, укладання трави у прямолінійні рядки або валки, правильне обертання валків.

 

2. Огляд літератури та патентний пошук

 

.1 Особливості конструкцій відомих машин

 

Косарки призначені для косіння трав і формування зрізаної маси. Класифікують їх за такими ознаками: способи агрегатування - причіпні, начіпні, напівначіпні; кількістю різальних апаратів - одно-, дво-, три- та багата брусні; за формуванням зрізаної маси - для скошування у покоси, косарки-плющилки і порційні.

Косарка скошує і укладає масу в смуги з невеликою (40- 50 см) відстанню між ними для проходу коліс трактора.

Косарка-плющилка плющить зрізану масу і укладає її у покоси або валки.

Порційна косарка подрібнює масу й укладає її в невеликі копиці, відстань між якими залежить від урожайності культури. Майже всі вони обладнані стандартними апаратами з шириною захвату 2,1 м.

Косарка КС-2.1- однобрусна, швидкісна, начіпна, призначена для скошування природних і сіяних трав в усіх природно-кліматичних зонах. Із пристроями ПБ-2,1 і ПБА-4 її можна використовувати для збирання бобових культур, а також пристосувати для роботи з розпушувачем або плющилкою. Агрегатують косарку з тракторами класу 0,9 та 1,4.

Основними складальними одиницями косарки є рама 1 (рисунок 2.1), різальний апарат, кривошипно-шатунний механізм, механізм піднімання різального апарата і тягова штанга 11.

Різальний апарат косарки нормального різання з одинарним пробігом і підвищеним числом ходів ножа за, хвилину (до 1100), що дозволяє скошувати траву з поступальною швидкістю агрегату до 3,34 м/с.

Різальний апарат складається з пальцьового бруса 10 і ножа 8. Ніж має спинку 7, сегменти 2 та головку. Сегменти виготовляють з високоякісної сталі. Вони мають гладенькі леза (з кутом заточки 19), загартовані на заводі струмами високої частоти. Сегменти приклепують до спинки виготовленої із штабової каліброваної сталі. Головка також приклепана до спинки ножа і призначена для приєднання шатуна.

Пальцьовий брус 5, виготовлений зі стальної штаби змінного Перерізу з прикрученими до неї пальцями 1, спирається під час роботи на два башмаки - внутрішній 7 і зовнішній 9. У пальцях приклепані протирізальні пластини. Кромки пластин мають насічку, що запобігає виповзанню трави під час зрізування. Для забезпечення прилягання сегментів до протирізальних пластин на пальцьовому брусі, закріплені притискні лапки 3, які обмежують підняття ножа під чає роботи. Під коленою притискною лапкою встановлені пластинки тертя 4. Під дією тиску маси ніж відходить назад і спинкою впирається в ці пластини, які обмежують його відхилення назад.

Під внутрішнім та зовнішнім башмаками встановлені стальні полозки, якими під час роботи різальний апарат спирається на землю. За допомогою цих полозків можна регулювати висоту зрізу в межах 5-7 см. До зовнішнього башмака шарнірно прикріплена металева польова-дошка з відвідними прутками, що зсовують зрізану масу вліво, забезпечуючи цим вільний прохід для внутрішнього башмака при наступних заїздах. На внутрішньому башмаку закріплені напрямні головки ножа і пруток, який відводить траву від головки ножа дещо вправо. Ніж рухається у пазах пальців зворотно-поступально за допомогою шатуна.

У різального апарата косарки К.С-2,1 відстань між сусідніми сегментами, пальцями і хід ножа становлять 76,2 мм. Більшість косарок обладнано таким самим різальним апаратом.

Шатун 6 з'єднується з голівкою ножа пальцем, змонтованим у нижній головці шатуна на сферичному підшипнику, ковзання, і закріплюється в отворі головки ножа спеціальною гайкою. Другий кінець штока шатуна нагвинчується на тримач, через який він з'єднується з пальцем шківа-ексцентрика. Шків-ексцентрик встановлено на двох шарикопідшипниках на осі, закріпленій на рамі косарки. Трьома клиновими пасами шків приводиться в рух від ведучого шківа, з'єднаного карданною передачею з ВВП трактора.

Пальцьовий брус з'єднано з рамою косарки тяговою штангою 11, яка кронштейном шарнірно кріпиться до штиря рами. На другий кінець штанги надіти