Інструменти підтримки платоспроможності та ліквідності комерційного банку (на прикладі АКБ "Приватбанк")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?х з клієнтами та іншими комерційними банками;
резервування ризиків неотримання нарахованих доходів від активних операцій з клієнтами та іншими комерційними банками;
В табл.2.3 наведені результати вибірки по першій групі комерційних банків України рейтингу НБУ [84] по абсолютним обсягам вищенаведених категорій резервів та відносним показникам частки резервів в загальних активах банка та характерних резервуємих агрегатах активів банка.
На рис.2.9 наведені графіки рівня відволікання активів банку на резервування ризиків за активними операціями в першій групі банків України станом на 01.01.2007 року [84].
Як показує аналіз графіків рис.2.9 - в АКБ "Приватбанк" найбільша частка резервування ризиків - 9,73% від загальної валюти активів балансу. Для порівняння в інших банках першої групи частка резервів не перевищує 1,72 - 5,52% від загального обсягу валюти балансу.
Таким чином, досліджуємий АКБ "Приватбанк" активно використовує інструментарій створення внутрішніх резервів для підтримання платоспроможності банку, що при високій вартості внутрішнього резервування свідчить про неможливість використання банком зовнішніх ресурсів великого обсягу.
Таблиця 2.3. Активи, зобовязання та резерви в першій групі банків України станом на 01.01.2007 року
Рис.2.9 - Рівень відволікання активів банку на резервування ризиків за активними операціями в першій групі
банків України станом на 01.01.2007 року
При управлінні поточною платоспроможністю банку однією з конкуруючих проблем використання ліквідних коштів банку для забезпечення виконання щоденного платіжного календарю є нормативні вимоги до незнижуємого рівня залишків на коррахунку в НБУ - обовязкових резервів в комерційних банках, які формуються згідно "Положення про порядок визначення та формування обовязкових резервів для банків України" [17].
В таблиці 2.4 наведена динаміка встановлення Національним банком нормативів обовязкового резервування окремих агрегатів залучених банками коштів у 1998-2006 роках [84].
Як показує, аналіз даних табл.2.4, регулююча політика НБУ на сучасному етапі робить вигідним залучення строкових коштів юридичних та фізичних осіб, оскільки рівень обовязкового резервування за цими видами залучених ресурсів знизився з 6,0% на початок 2006 року до 0,5% на кінець 2006 року та у 2007 році. Одночасно НБУ суттєво знизив рівень обовязкового резервування за поточними коштами юридичних та фізичних осіб в національній валюті з рівня 8% на початок 2006 року до 1% на кінець 2006 року та на протязі 2007 року.
Таким чином, НБУ у кінці 2006 - на протязі 2007 року мінімізував вплив зовнішнього страхового інструменту обовязкового резервування залучених коштів на забезпечення платоспроможності банку. На графіках рис.2.10 наведені результати порівняння рівня частки високоліквідних коштів від валюти балансу активів, яку банки використовують для забезпечення "платіжного" вікна та обовязкового резервування на коррахунку в НБУ, а також у вигляді готівкових коштів в касах та банкоматах банку.
Як показують результати порівняльного аналізу на рис.2.10, АКБ "Приватбанк", навіть при глобальній мережі банкоматів розміщує 7,7% активів в високоліквідні платіжні засоби, тоді як діапазон високоліквідних активів в банках першої групи становить 3,48 - 15,6%.
Таблиця 2.4. Динаміка ставок обовязкового резервування залучених коштів комерційними банками з 1998 по 2006 роки [84]
Дата встановлення НБУЗагальна ставка на всі залучені коштиІндивідуальна ставка на
Кошти до запитанняІндивідуальна ставка на
Короткострокові кошти
та депозитиІндивідуальна ставка
на довгострокові кошти
та депозитиНац. валютаІноз.
валютаНац. валютаІноземн.
валютаНац. валютаІноземн.
валюта10.10.20061%5%0,5%0,5%0,5%0,5.08.20063%5%2%3%2%3.05.20066%6%4%4%4%4.08.20058%8%6%6%6%6.12.20047%7%6%6%6%6.11.20048%8%7% (ЮО)
14% (ФО) 3% (ЮО)
5% (ФО) 8% (ЮО)
16% (ФО) 5% (ЮО)
7% (ФО) 01.10 20048%8%7%7%7%7.08.20048%6% (ЮО)
2% (ФО) 10%0%8%8.07.200210%6% (ЮО)
2% (ФО) 10%0%8.04.200214%6% (ЮО)
2% (ФО) 12%0.03.200214%6% (ФО) 12%4% (ЮО)
2% (ФО) 6% (ЮО
10% (ФО10.12.200114% (ЮО)
10% (ФО) 12% (ЮО)
12% (ФО) 8% (ЮО)
10% (ФО) 6% (ЮО
10% (ФО15.04.200115% (ЮО)
9% (ФО) 15.04.200015.02.200016.02.199917.09.199816,5,5,5,5,5,5,5.01.199815%
1ЮО - юридичні особи; ФО - фізичні особи
Рис.2.10 - Рівень відволікання активів банку на забезпечення “платіжного вікна" та обовязкове резервування залучених коштів на корреспондентському рахунку в НБУ в першій групі банків України станом на 01.01.2007 року
2.3 ГЕП-менеджмент як сучасний метод забезпечення поточної та загальної платоспроможності АКБ “Приватбанк"
ГЕП - менеджмент - це комплексний метод одночасного управління платоспроможністю, ліквідністю та прибутковістю банку з застосуванням механізму поточного порівняння строків, сум та вартості залучених коштів і строків, сум та доходів від розміщення цих залучених коштів в активні операції банка (кредити та цінні папери) [46].
Регулюючи геп-розриви за рахунок оперативного запозичення коштів на міжбанківському ринку, включаючи механізми регулювання ліквідності, пропонуємі НБУ [], банк наражається на проблеми відсоткового ризику, тобто ціна на короткострокові ресурси запозичень може суттєво знизити прибутковість банку, оскільки такі запозичення є додатковими витратами банку, які знижують рівень розрахункової процентної маржі між вартістю залучених коштів та доходами від їх розміщення в активні операції.