Інструменти підтримки платоспроможності та ліквідності комерційного банку (на прикладі АКБ "Приватбанк")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?ті, менеджмент матиме змогу контролювати оперативні дані та планувати діяльність з урахуванням специфіки операцій конкретного банку.
Метод показників ліквідності є найпростішим підходом до управління ліквідністю і застосовується в умовах слаборозвиненого банківського сектору. Недолік методу полягає в тому, що в такому разі необхідно підтримувати великі обсяги активів у ліквідній формі, що негативно позначається на доходах. З розвитком і розширенням фінансових ринків у банків зявляються ширші можливості для управління ліквідністю. Однак і в цьому разі метод показників має використовуватися банківським менеджментом для аналізу тенденцій зміни ліквідності та в процесі порівняльного аналізу, що дає змогу приймати обгрунтовані управлінські рішення.
Таблиця 1.2. Коефіцієнти для аналізу ліквідності банку
№КоефіцієнтМетодика розрахункуНормативне чи
орієнтовне
значення1Норматив миттєвої ліквідності (Н4) Відношення обсягу високоліквідних активів (каса, коррахунки) до суми зобовязань за поточними рахункамине менше 20%2Норматив поточної ліквідності (Н5) Співвідношення вимог і зобовязань з кінцевими строками погашення 30 днівне менше 40%3Норматив короткострокової ліквідності (Н6) Співвідношення ліквідних активів і короткострокових зобовязань з початковим строком погашення до одного рокуне менше 20%4Коефіцієнт високоліквідних активівПитома вага високоліквідних активів у загальному обсязі робочих активівне менше 20%5Коефіцієнт загальної ліквідностіСпіввідношення загальних активів і загальних зобовязань банкуне менше 100%6Коефіцієнт співвідношення позик і депозитівВідношення ліквідних активів (сума готівки та прирівняних до неї коштів, а також сальдо міжбанків-ських позик - наданих і одержаних, у тому числі й від центрального банку) до загальних активів банку__7Коефіцієнт співвідношення позик і депозитівВідношення всіх активів з нормальним ризиком (включаючи позики, авізо, дисконти) до основних депозитів70-80%8Коефіцієнт ліквідних цінних паперівВідношення цінних паперів уряду країни, які перебувають у портфелі банку, до сукупних активів__9Коефіцієнт структурного співвідношення вкладівВідношення депозитів до запитання до строкових депозитів, характеризує рівень стабільності ресурсів банку__
1.4 Резервування як інструмент страхового забезпечення платоспроможності банку
При управлінні поточною платоспроможністю банку однією з конкуруючих проблем використання ліквідних коштів банку для забезпечення виконання щоденного платіжного календарю є нормативні вимоги до незнижуємого рівня залишків на коррахунку в НБУ - обовязкових резервів в комерційних банках, які формуються згідно "Положення про порядок визначення та формування обовязкових резервів для банків України" [17].
Національний банк України (далі - Національний банк) використовує нормативи обовязкового резервування як один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком без нарахування процентів за залишками коштів, що формують обовязкові резерви.
Норматив обовязкового резервування - це установлений Національним банком розмір до зобовязань щодо залучених банком коштів.
Обєкт резервування - це сума пасивів (склад зобовязань), а за окремими активно-пасивними рахунками - пасивне сальдо за зведеним балансом банку.
Обовязковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти юридичних та фізичних осіб як у національній, так і в іноземній валюті, за винятком кредитів, одержаних від інших банків та іноземних інвестицій, залучених від міжнародних фінансових організацій, а також коштів, залучених на умовах субординованого боргу.
Банки формують обовязкові резерви, виходячи із встановлених нормативів обовязкового резервування до зобовязань щодо залучених банком коштів, у цілому за зведеним балансом банку - юридичної особи з урахуванням усіх філій.
Норматив обовязкових резервів установлюється єдиним для всіх банків. За спеціалізованими банками можуть установлюватися окремі нормативи обовязкового резервування.
Національний банк може встановлювати для різних видів зобовязань диференційовані нормативи обовязкового резервування залежно від:
строку залучення коштів (короткострокові зобовязання банку, довгострокові зобовязання банку);
виду зобовязань у розрізі валют (національна, іноземна).
Формування та зберігання банками коштів обовязкових резервів здійснюється в національній валюті на кореспондентському рахунку банку в Національному банку.
Залежно від стану грошово-кредитного ринку та прогнозу його подальшого розвитку Правління Національного банку приймає окремі рішення щодо:
звітного періоду резервування;
нормативів обовязкового резервування;
складу зобовязань банку (обєкт резервування), до яких встановлюються нормативи обовязкового резервування;
обсягу обовязкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку.
Обсяг обовязкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку, установлюється для звітного періоду резервування в процентному відношенні (від 20 до 80 процентів) до суми обовязкових резервів за попередній звітний період резервування, визначе?/p>