Інститут самозахисту цивільних прав
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
притримує річ, має право задовольнити свої вимоги із вартості речі в порядку передбаченому для задоволення вимог, забезпечених заставою (ст. 591 ЦК) [2].
Щодо підстав припинення права притримання, то їх існує декілька: перш за все, це належне виконання боржником основного зобовязання, по-друге задоволення вимоги кредитора за рахунок речі, яку він притримує, або ж набуття кредитором права власності на цю річ і, по-третє припинення основного зобовязання внаслідок інших (окрім виконання) загальних підстав припинення зобовязання, що містяться у главі 50 ЦК (наприклад, домовленість сторін, зарахування зустрічних однорідних вимог, прощення боргу тощо) [11, 14].
Тож, підсумовуючи вищевикладене, логічно стверджувати, що користуючись правом притримання, кредитор гарантує собі впевненість у виконанні зобовязання боржником. Проте, навіть якщо останній виявиться недобросовісним і не виконає умов договору, вимоги кредитора будуть задоволені із вартості притримуваної речі.
ВИСНОВКИ
Внаслідок проведеного дослідження право на самозахист можна визначити як можливість, у разі порушення свого цивільного права або інтересу, цивільного права чи інтересу іншої особи, виникнення реальної загрози такого порушення, застосувати доцільну та адекватну протидію, яка не заборонена законом і не суперечить моральним засадам суспільства та спрямована на попередження або припинення цього порушення чи ліквідацію його наслідків. Підводячи підсумок можна зробити наступні висновки:
1. Право на самозахист має конституційне підґрунтя і є самостійним правом особи, а не привязане до іншого права.
2. Обєктами самозахисту є не лише цивільні права, а й цивільні інтереси. Самозахист може здійснюватися як по відношенню до власних цивільних прав та інтересів, так і по відношенню до прав та інтересів інших осіб.
3. Право на самозахист реалізується лише за наявності певної сукупності умов, зокрема: порушення права або ймовірність (небезпека) його порушення; необхідність припинення порушення. Можливість реалізації конкретного способу самозахисту має бути передбачена в договорі чи акті цивільного законодавства.
4. Заходи самозахисту повинні відповідати характеру, змісту та наслідкам порушення прав та інтересів. Способи самозахисту не повинні бути забороненими законом і суперечити моральним засадам суспільства.
5. Способи самозахисту в залежності від часу їх здійснення можна класифікувати на превентивні та оперативні. Притримання, як спосіб самозахисту не може бути віднесений ні до превентивних, ні до оперативних способів самозахисту.
Право на самозахист є новелою цивільного законодавства України. Аналіз наукових праць із зазначеної проблематики свідчить про те, що багато питань, зокрема, щодо підстав та конкретних способів реалізації зазначеного права залишаються нерозкритими і вимагають підвищеної уваги як науковців, так і юристів-практиків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Конституція України. Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141
2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40 44. Ст. 356
3. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2002. №21 22. Ст. 135
4. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2001. №25 26. Ст. 131
5. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень. Закон України // Відомості Верховної Ради України. 2004. № 11. Ст. 140.
6. Про захист прав споживачів. Закон України // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 30. Ст. 379.
7. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. К.: Юрінком Інтер, 2006. Т. 1. 832 с.
8. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. О. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. К.: Юрінком Інтер, 2006. Т. 2. 1088 с.
9. Ромовська. З.В. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник. К.: Атіка, 2005. 560 с.
10. Шевченко Я.М. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. Загальна частина. К.: Концерн Видавничий дім Ін Юре, 2003. С. 520
11. Домбругова А. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобовязання // Юридичний Вісник України. 2005. № 14. С. 14.
12. Левіцький Є.В. Самозахист цивільних прав // Актуальні проблеми цивільного права та цивільного процесу: [тези доповідей] Всеукраїнська науково-практична конференція, Донецьк, 26 жовтня 2007 р. Донецьк, 2007. С. 84 86.
13. Левіцький Є.В. Притримання як спосіб самозахисту в Цивільному праві // Одеська національна юридична академія: [тези доповідей] ІІІ Міжнародна цивілістична наукова конференція студентів та аспірантів, Одеса, 4 5 квітня 2008 р. Одеса, 2008. С. 139 140.
14. Рогач О. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобовязання: Порівняння інституту притримання в українському, російському, білоруському законодавстві // Підприємництво, господарство і право. 2003. № 12. С. 31 33.
Размещено на