Іван Нечипоренко – засновник традиційної школи богуславського ткацтва
Статья - Культура и искусство
Другие статьи по предмету Культура и искусство
й день користуються великим попитом у населення та належать до національного надбання України. За творчий доробок І.Г. Нечипоренку на засіданні спілки майстрів народного мистецтва була вручена премія ім. К. Білокур, а також присуджено звання заслуженого майстра народної творчості України (1996 р.). І. Нечипоренко створив близько 600 творчих робіт, що увібрали національний колорит України, привертали увагу виразною декоративністю, вишуканістю композицій, що підкреслює високий професіоналізм. Митець виконав безліч оригінальних композицій до рушників, скатертин, штор, килимів тощо. Кращі роботи майстра зберігаються в Київському державному музеї українського народного декоративного мистецтва, Львівському музеї етнографії та художнього промислу, Переяслав-Хмельницькому історико-культурному заповіднику, Канівському музеї народного декоративного мистецтва, Білоцерківському краєзнавчому музеї, Богуславському історико-краєзнавчому музеї, Санкт-Петербурзькому етнографічному музеї.
Важливими подіями у житті І. Нечипоренка були виставки його творчих робіт, що неодноразово експонувалися в Україні та Росії ( Москва, Санкт-Петербург), а також на зарубіжних виставках було виставлено до 250-ти творів художника: Японії (1959р.,1961р.), Канаді (1959р.,1961р.), Польщі (1959р.,1960 р.), Фінляндії (1959 р.), Франції (1959 р., 1961 р.), Чехословаччини - 1959 р., Югославії (1959 р., 1960 р.), Румунії (1960 р.,), Болгарії (1960 р.,1985р.), Голландії ( 1961 р.), Швеції - 1961 р., Угорщині - 1961 р., Монгольської Народної Республіки (1961 р.), Індії (1961 р.), Німеччини - 1969 р. тощо. Значимість його творів стала чи не найголовнішим аргументом у вирішенні питання будівництва нових корпусів фабрики “Перемога”. На відновленому після війни підприємстві художніх промислів проводилася реконструкція, розширення площ і зміцнення матеріально-технічної бази. Уже з перших років своєї праці І. Нечипоренко впроваджує технічні й художні новації, апробовані ним в індивідуальній творчості. Беручи за основу вивірені віками принципи декоративного вирішення народних виробів, він створює нові типи тканих виробів, композиції яких відповідали тогочасним умовам життя та побутовим потребам й естетичним уподобанням сільських і міських мешканців. Поруч з цим, вони визначили високий мистецький рівень, до якого прагнули наблизитися й інші майстри (світлина 1.). Автор використовував типові орнаментальні мотиви та принципи композиційного розвязання характерні поперечносмугасті узори, що складаються з різноколірних гладких та орнаментальних смуг, а також характерні для народного богуславського ткацтва кольори насичений червоний, сірий, синій, чорний, з відтінками жовтого. Використовуючи традиції місцевого народного ткацтва І. Нечипоренко у співпраці з художниками Г. Аджієвським та Н. Скопець, творчо переосмислив традиції, створивши високомистецькі зразки декоративних виробів, і на їх основі нові зразки ткацької продукції. Була проведена величезна робота для створення одного з найкращих галузевих підприємств в Україні, по виготовленню ткацької продукції. З урахуванням значення творчості І. Нечипоренка щодо розвитку Богуславського художнього ткацтва, необхідно більш детально розглянути складові його творчого внеску. У 1955 р. І. Нечипоренком було удосконалено ручний ткацький верстат, яким людство користувалося не одне століття; розроблено нову технологію виготовлення народних узорних тканин, яка за рахунок особливого заправлення ткацького верстата давала можливість виконувати складні елементи, забезпечуючи різноманітний асортимент виробів. Переваги цієї технології у тому, що вона дозволила скоротити кількість узорних ремізок і цим самим набагато підвищити виробничу продуктивність верстатів. Разом з тим зявилися більші можливості варіювання орнаментального узору по ширині тканини при вже звичній заправці верстата [2, 78].
Нова технологія винахідника-митця відкрила перед майстрами широке поле для діяльності, дозволяла виконувати складні узори при високій продуктивності праці, зберігаючи традиції, т випускаючи різний асортимент виробів. Цю новаційну технологію почали застосовуватися на фабриках художніх виробів Києва, Переяслав-Хмельницького, Решетилівки, Кролевця, ряді промислів Росії, Білорусії, Молдавії. Свої новації І. Нечипоренко виклав у посібнику [4, 1-4], що став корисним методичним надбанням для ткачів, які виконували ескізні рішення автора. На богуславській фабриці почали розробляти вишукані композиції доріжок, накидок, серветок, рушників, портьєр. декоративних тканин, покривал, наволочок, узорних купонів, тканин для спідниць, суконь, фартухів тощо. В них спостерігається відхід від усталеної насиченості (іноді й перевантаженості) орнаментальними площинами полотнища, а більше місця відведено нейтральному тлу, увага зосереджувалася на виявленні краси природних властивостей пряжі натуральних забарвлень, структурі й фактурі тканин (світлина 2). Вироби фабрики “Перемога” швидко реалізовувалися на торгових ринках України та інших радянських республік, а також за їх межами Німеччині, Франції, Польщі, Чехословаччині, США, Канаді, Японії. Для самих богуславців продукція місцевої фабрики була дефіцитом, бо відправлялася за межі країни. Богуславські рушники стали своєрідною візитною карткою Богуславщини та Київщини зокрема. Виготовлення авторських творів І. Нечипоренком на богуславській фабриці, позначені новаторськими пошуками, мистецькою виразністю, що досягалася за рахунок структури, фактури, оригінального композиційного рішення. Це в?/p>