Автоматизація реферування
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
алекостi” практично неможливо вимiрити. З iншого боку, i самий iнструмент аналiзу мiжфразових звязкiв - семантичнi словники - виглядає надто ненадiйним i таким, що не вiдповiдає всiй гамi мiжфразових вiдносин. Реальнi семантичнi словники вiдбивають лише малу частину реально iснуючих смислових вiдносин, причому останнi часто вiдбираються для включення в словник iз суто прагматичних мiркувань: так, в iнформацiйно-пошукових тезаурусах задаються вiдносини синонiмiї, антонiмiї, родово-видовi та деякi види асоцiативних. Але цей “екстракт” жодним чином не вичерпує всiх смислових вiдносин мiж словами i, отже, не може бути й мови про достатнiсть використання словникiв для вияву в текстi непередбачених, апостерiорних вiдносин. Це вiдноситься, в першу чергу, до слiв “загального” значення, що має дуже нечiтку семантику [Блехман, 1982: Формалiзация...]. Крiм того, в текстi часто зустрiчаються випадки “просторової” близькостi обєктiв, що не мають жодного априорного, словникового смислового звязку. Так, у вiдомiй англiйськiй лiчилцi
(1) Humpty-Dumpty sat on the wall. Humpty-Dumpty had a great fall.
(2) Humpty-Dumpty sat on the wall. He enjoyed the state greatly and never had any trouble about it.
Якщо в першому уривку сидiння Шалтая-Болтая на стiнi розглядається як причина наступної катастрофи, то в другому - як джерело насолоди. Таким чином, для правильного, тобто такого, що вiдповiдає задуму автора, розумiння деякого речення Si неминучо потрiбно враховувати iншi речення того ж тексту, кiлькiсть яких у текстi з t речень може складати вiд 1 до t-1. Притягнення iнформацiї з iнших речень для розумiння даного I.I.Ревзiн у своїй класичнiй роботi з лiнгвiстики тексту [Ревзин, 1978] назвав “насиченням” речення. Проте, треба пiдкреслити, що саме по собi насичення, власне кажучи,є недостатнiм для адекватного розумiння речень тексту, тому що повної насичувальної iнформацiї значно бiльше: вона вiдбиває багатий досвiд, накопичений людством за тисячолiття свого iснування, вiн мiститься в багатьох тисячах усних i письмових текстiв рiзних жанрiв.Справдi, чи можна зводити, наприклад, змiст речення The cow jumped over the Moon до простої констатацiї того факту, що корова перестрибнула через Мiсяць? Лiнгвiстику ж мають цiкавити, головним чином, вiдношення мiж реченнями, якi входять в одне й те ж мовне цiле - текст, i саме тому I.I.Ревзiн запропонував абстрагу-ватися вiд позалiнгвiстичних чинникiв при аналiзi тексту. Отже, звязок речень у текстi має сенс розглядати не як деяку їх семантичну близькiсть (“семантичнi близькими” є всi речення тексту, оскiльки вони є частками єдиного цiлого), а як насичення одних речень iншими. Речення Si повязане з реченням Sk, якщо одне з них насичує iнше. (В загальному виглядi, як було сказано вище, насичуюча iнформацiя може мiститися бiльш нiж в одному реченнi тексту). Там, де немає насичення, вiдсутнiй звязок речень. При такому пiдходi мiжфразовий звязок розглядається як явище, що носить апостерiорний характер, i, природно, семантичнi повтори самi по собi не можуть розглядатися анi в якостi причини, анi у виглядi показника звязку речень. Тепер можна встановити, що таке насичення речень i в чому проявляється їх ненасиченiсть. Продовжуючи мiркування, якi ми почали вище, скажемо, що ненасиченiсть речення Si може бути викликана або наявнiстю в ньому деякого предмету, бiльш докладний опис якого мiститься в Sk, або деяким логiчним вiдношенням мiж Si i Sk (пор. приклад iз Шалтаєм-Болтаєм). Переходячи до аналiзу мовного оформлення звязкiв мiж реченнями тексту, треба визначити, що в одних випадках мiжфразовi вiдносини “попадають” у план вираження, так що їх можна назвати поверхнево-синтаксичними, в iнших же “залишаються” в планi змiсту. Експлiцитнiсть поверхнево-синтаксичних звязкiв зумовлена тим, що речення Si мiстить спецiальний сигнал про наявнiсть у ньому предмету, котрий визначається в деякому Sk, чи логiчного звязку Si з деяким Sk. Найбiльш розповсюджене найменування таких сигнальних елементiв - конектори. Особливiсть конектора полягає в тому, що вiн одночасно - i маркер, i причина ненасиченостi речення. Будемо (пор. [Берзон, Зубов, 1977]), розрiзняти безоцiнювальнi та логiчно-смисловi конектори. Рiзниця мiж ними полягає в тому, що другi безпосередньо виражають логiчнi вiдношення мiж Si i Sk. Зокрема, причинно-наслiдковi логiчно-смисловi конектори (“следовательно”, “поэтому”, “hence” тощо) не тiльки оформлюють звязок мiж реченнями, але й маркують її характер, а саме - причинно-наслiдковi вiдносини даних речень. Що ж стосується безоцiнкових конекторiв (“этот”, “the” тощо), то вони не несуть такого семантичного навантаження, маркуючи лише обєктивно iснуючi в текстi суто анафоричнi (з вiдсиланням назад) i катафоричнi (з вiдсиланням уперед) речення. Це не означає, зрозумiло, що речення, формально звязанi безоцiнковим конектором, не можуть знаходитися в логiчних вiдносинах. Наведемо простий приклад:
Si-1: Петя купил в магазине шапку. Si: Надев ее, он вышел на улицу.
Речення Si має два експлiцитних показники суто анафоричного звязку з реченням Si-1 - безоцiнковi конектори “ее” та “он”. У той же час, данi речення iмплiцитно повязанi логiчним вiдношенням наступної дiї:
Si: [Затем], надев ее, он вышел на улицу.
Цiкаво, що в переважнiй бiльшостi типiв поверхньо-синтаксичних мiжфразових звязкiв проявляється дiя категорiї визначеностi [Блехман, 1985] - текстове видiлення обєкту з класу подiбних через його спiвставлення з антецедентом (“адресою” в даному класi). Справдi, бiльшiсть логiчно-смислових конекторiв можна представити у виглядi комбiнацiї анафоричної вiдсилки типу “цей” i деякого логiчного вiдношення, котре вiдповiдає типу конектора -”Результат”, “Протиставлення” тощо. (Про типи конекторiв ?/p>