Автоматизація реферування
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
?ки і техніки по змісту рефератів можна судити про збільшення інформації у відповідній області знання. Оскільки реферати відбивають новітні зведення, їхній можна використовувати (не прибігаючи до первинних документів) при рішенні задач прогнозування.
Таким чином, реферат є багатофункціональним вторинним документом. Йому властиві функції: інформативного, індикативного, науково-комунікативного, довідкового, пошукового, адресного, сигнального, прогностична, індексування.
2. Реферування
2.1 Реферування як процес згортання первинної інформації
Основні питання:
1. Основні вимоги до процесу реферування..
2. Основні етапи реферування.
1). Основні вимоги до процесу реферування.
Особливості кожного виду інформаційних документів обумовлюють певні відмінності у їх підготовці. Тому розглянута загальна методика/підготовки інформаційних документів потребує доповнення та конкретизації для основних видів інформаційних документів.
Розгляд цих особливостей розпочнемо з реферування як процесу, в якому відображені методи, що лежать в основі ІАД.
Отже, процес реферування це процес згортання первинної інформації, що міститься у вихідному документі. До створення реферату предявляються певні вимоги, що обумовлені особливостями реферату як інформаційної моделі документа:
повнота відображення інформації;
обєктивність відображення інформації;
змістовність передачі інформації;
стислість передачі інформації;
зрозумілість (читабельність) тексту реферату.
Реферат має не тільки багато різновидів, а й свою
літературну форму.
Реферат складається з 3 основних структурних частин:
1. Заголовочна частина / відомості про документ, що
реферується/;
2. Власне реферативна частина / інформація з вихідного документа;
3. Довідкова частина / шифри, індекси первинного документа, відомості про таблиці, схеми, ілюстрації, списки літератури, наявні у первинному документі, а також прізвище референта /.
Обсяг реферату:
оптимальний обсяг друкованого реферату 200 слів. Згідно з вимогами стандарту 7.9 77 "Рефераты и аннотация" обсяг реферату має відповідати таким нормам:
для заміток та коротких повідомлень 500 др. знаків;
для більшості статей, патентів 1000 др. знаків;
для документів великого обсягу 2500 др. знаків. У вторинних виданнях, зокрема, з суспільних наук, допускається публікація розширених рефератів, обсяг яких не регламентується. Загальним же правилом для укладача реферату є максимум інформації у мінімальному обсязі. 2. Основні етапи реферування.
Другим основним правилом для укладача реферату слід вважати таке: написання тексту реферату ніколи не розпочинають одночасно із читанням тексту вихідного документу.
Референт повинен розпочинати роботу по складанню реферату із загального ознайомлення із текстом першоджерела, щоб охопити основний зміст первинного документу:
1 етап загальне ознайомлення з вихідним документом
(першоджерелом).
2 етап читання вихідного документа та виділення
інформативних фрагментів.
3 етапаналіз інформативних фрагментів та відбір основної інформації.
4 етап узагальнення відібраної інформації, побудова схеми викладу інформації.
5 етап написання тексту реферату.
На першому етапі референт знайомиться з основним змістом первинного документа, його тематичною спрямованістю, структурою, цільовим та читацьким призначенням, обсягом тощо. З цією метою він переглядає зміст вихідного документа, титульні елементи, видавничу анотацію, передмову, післямову, структуру глав.
На другому етапі у тексті виділяються змістові фрагменти тексту (частини первинного документа, які містять різні аспекти його змісту).
На третьому етапі визначається основна інформація з кожного інформативного фрагменту, неінформативні відомості відкидаються.
На четвертому етапі відібрана інформація має бути систематизована, тобто обєднана у нову цілісність, у новий текст, але при збереженні змістової характеристики первинного документа. Для логічності викладу інформації референт складає робочий план реферату.
На пятому етапі складається текст реферату. Референт повинен при цьому дотримуватися вимог структури та обсягу реферату..
Методи реферування.
Щоб створити реферат, адекватний первинному документу, потрібно зберегти в процесі АСОД семантичні характеристики вихідного документа. Їх потрібно відшукати у первинному документі, перенести в інформаційний документ та відобразити у пошуковому образі первинного документа. Саме ці змістовні ознаки потрібні споживачеві, він шукає їх у масиві інформації.
Такими ознаками можуть бути основні аспекти змісту. Їх потрібно відобразити у рефераті.
Вибір змістових аспектів (сторін змісту) у первинному документі та створення на їх основі вторинного документа одержав назву поаспектного методу реферування.
Схеми змістових аспектів досить поширені в роботі референтів. Найбільш розповсюдженими є три формалізованих схеми змістових аспектів: універсальна, для описових текстів, для розповідних текстів. Змістові аспекти єдині для різних галузей знань, хоча й відрізняються за своїм змістом та формою. За допомогою цих схем проводять інформаційний аналіз документа. Референт їх використовує на 2, 3 етапах реферування.
Поаспектний метод може слугувати основою для формалізації процесів складання рефератів, зменшує вплив субєктивного фак