Авiтамiноз. ОтруСФння рослинами. Травматичнi ушкодження
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
н. Кролiвникам частiше доводиться стикатися з термiчними (вiдмороження) та механiчними (рани, ушиби, переломи) травмами.
Вiдмороження. Тривале охолодження тварин при низькiй температурi (-35-40С) спричиняСФ вiдмороження рiзних частин тiла (найчастiше вух i лап), особливо у молодняка та виснажених тварин. Розрiзняють кiлька форм впливу холоду на органiзм: озноблення, вiдмороження чотирьох ступенiв та загальне замерзання.
Озноблення характеризуСФться запаленням дiлянок шкiри внаслiдок тривалого впливу низьких температур, близьких до нуля. Шкiра набрякаСФ, набуваСФ червоно-багрового кольору iз синюватим вiдтiнком. Ураженi мiiя дуже сверблять. Внаслiдок хворобливих змiн у кровоносних судинах на шкiрi можуть розвиватися гнiйнi процеси.
Вiдмороження РЖ ступеня проявляСФться втратою чутливостi, ущiльненням та побiлiнням шкiри. При вiдiгрiваннi до шкiри припливаСФ кров, помiтний невеликий набряк. Пiсля одужання поверхня шкiри лущиться.
Вiдмороження II ступеня. У зонi ураження вiдбуваСФться спазм кровоносних судин. Шкiра набрякаСФ, утворюються пухирi. Частина тканини шкiри змертвiваСФ. При великих вiдмороженнях у тварини пiдвищуСФться загальна температура тiла. Хворобливi змiни зникають лише протягом 2-3 тижнiв. Рiдина пухирiв розсмоктуСФться або виливаСФться назовнi пiсля розриву СЧх стiнок. В цей час треба остерiгатися iнфiкування пухирiв, що вже розкрилися, оскiльки при розвитку гнiйного запалення лiкування тварини значно ускладнюСФться.
Вiдмороження III i IV ступенiв характеризуються змертвiнням тканин на рiзну глибину з сильним ураженням мязiв i навiть кiсток. Пухирi наповненi темним вмiстом i швидко лопаються. Шкiра стаСФ синьо-багровою, потiм темно-фiолетовою i навiть чорною. Загальний стан тварини тяжкий. Значно пiдвищуСФться температура тiла. Нерiдко в мiiе вiдмороження потрапляСФ гнiйна iнфекцiя, яка часто спричиняСФ сепсис (загальне зараження кровi). Вiдмороженi тканини iнодi можуть вiдламуватися (вуха, кiнцiвки).
При ознобленнi та вiдмороженнi РЖ ступеня ураженi дiлянки треба добре розтерти снiгом, потiм помiстити хвору тварину в тепле мiiе. З вiдновленням кровообiгу шкiру насухо протирають i змазують камфорним маслом, борним вазелiном, гусячим жиром або смальцем. Дiлянку ураження завязують мякою повязкою.
При вiдмороженнi II ступеня пухирi розтинають, рiдину видаляють, дiлянку вiдмороження змазують 5-процентним розчином йоду або камфорною маззю.
Ураження ПРЖ та IV ступенiв повинен лiкувати ветеринарний лiкар: змертвiлi дiлянки видаляють оперативним шляхом до здорових тканин, потiм звичайним способом лiкують свiжу рану. Сильно ураженi вуха ампутують. При великих ураженнях тварину забивають.
Загальне замерзання настаСФ внаслiдок тривалого впливу на органiзм низьких температур. Смерть настаСФ при зниженнi температури тiла до 20.
Профiлактика та заходи боротьби. Треба ретельно утеплювати клiтки у морозянi та вiтрянi днi: завiшувати соломяними матами сiтчастi частини клiток, накладати в них бiльшу кiлькiсть соломи, щоб кролi могли у неСЧ заритися.
Ушиби. Ушибами називають такi травматичнi ушкодження, при яких не порушуСФться цiлiсть шкiри i кiсток.
Причиною ушибiв найчастiше СФ удари будь-яким тупим предметом, наприклад дверцятами клiтки, заднiми лапами кролiв пiд час бiйки або удари при стрибаннi, падiннi.
Клiнiчна картина. При незначних ушибах на мiii удару виявляють невелику розлиту припухлiсть, яка звичайно через кiлька днiв зникаСФ; при ушибi кiнцiвки спостерiгають кульгавiсть. При сильних ушибах часто розриваються кровоноснi судини, а iнодi розмiжчуються тканини. У таких випадках на мiii ушибу швидко утворюСФться рiзко обмежений опух, що мiстить кров (гематома). При прощупуваннi в ньому вiдчуваСФться рiдина. Шкiра на мiii ушибу почервонiла. При ушибах у дiлянцi хребта окремi хребцi можуть змiщуватися. У цих випадках може настати паралiч заднiх кiнцiвок - вони витягуються i волочаться пiд час руху. Через 2-5 тижнiв такi кролi звичайно гинуть. При розтинi пiд шкiрою в дiлянцi хребта можна виявити крововиливи (мiiе удару).
Дiагноз встановити легко.
У сумнiвних випадках, щоб вiдрiзнити гематому вiд пiдшкiрного нариву, можна зробити пробний прокол i за характером вмiсту опуху визначити захворювання. "Лiкування. При незначних ушибах кролi звичайно швидко видужують без усякого лiкування. Мiiе ушибу обробляють розчином йоду, 5-процентним спиртовим розчином танiну, насиченим водним розчином марганцевокислого калiю, змочують холодною водою або прикладають до нього лiд. При повiльному розсмоктуваннi запального випоту втирають iхтiолову, йодисту або камфорну мазь. При великих гематомах або скупченнях лiмфи роблять прокол або розрiзи i лi кують як рани.
Заходи профiлактики. Потрiбно уважно доглядати за тваринами, не допускати скупченого утримання молодняка, видаляти з групи молодняка задирикуватих кроленят; своСФчасно ремонтувати клiтки i видаляти з них гострi предмети.
Рана - вiдкрите механiчне ушкодження шкiри, слизовоСЧ оболонки, а також тканини i органiв, що характеризуСФться болем, зяянням, кровотечею, iнодi порушенням функцiСЧ. Залежно вiд локалiзацiСЧ i виду рани кожна з цих ознак може бути виражена сильнiше або слабше.
Залежно вiд предмета, яким поранено, i механiзму дiСЧ розрiзняють рани колотi, рiзанi, ушибленi, рванi, укушенi та iн. Цi рани мають багато спiльного.
Причиною поранень найчастiше СФ бiйки мiж кролями i наявнiсть гострих предмет