Авiтамiноз. ОтруСФння рослинами. Травматичнi ушкодження
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?аження, крововиливи на яснах i СЧх кровоточивiсть, розлад травлення i бiльшу сприйнятливiсть до заразних захворювань.
Профiлактика та заходи боротьби. До рацiону вагiтних i лактуючих кролиць та вiдлучених кроленят необхiдно вводити достатню кiлькiсть кормiв, багатих на вiтамiни В i С (рiзнi коренеплоди, особливо моркву, вико-вiвсяне сiно, пророщене зерно злакiв, свiжi пивнi дрiжджi).
ОТРУРДННЯ РОСЛИНАМИ
Серед кролiв можна спостерiгати загибель внаслiдок поСЧдання ними фуражу, який мiстить отруйнi рослини. До отруйних рослин належать жовтецевi (аконiт, жовтець, анемона, калюжниця болотна, живокiст); маковi (чистотiл, мак-самосiйка); гвоздиковi (кукiль, зiрочник); зонтичнi (цикута, болиголов, собача петрушка, омег, бутень, вiха отруйна); пасльоновi (дурман, блекота, паслiн, бела-донна); ранниковi (наперстянка, авран аптечний); злаковi (пажитниця).
Клiнiчна картина. При отруСФннi рослинами у кролiв спостерiгають розлади травлення i нервовоСЧ системи, вони поступово слабiшають до повного знесилення. У такому станi кролi гинуть. Температура тiла задовго до смертi стаСФ субнормальною.
При розтинi шлунка i кишечника вiдмiчають множиннi крововиливи на слизовiй оболонцi, при цьому в кишечнику часто мiститься слиз. Змiни виявляють також i в сечових органах. Нирки збiльшенi, пiд СЧх капсулою спостерiгаються крововиливи. Печiнка також збiльшена, темного кольору.
Дiагноз. Зважаючи на клiнiчну i патологоанатомiчну картину, при виявленнi отруйних рослин у кормах, дiагноз встановити легко. .
Профiлактика та заходи боротьби. Щоб запобiгти отруСФнню кролiв рослинами, необхiдно добре знати основнi отруйнi рослини.
При згодовуваннi тваринам маловiдомих зелених кормiв (рiзнi травосумiшi, гiлки дерев, коренеплоди тощо) СЧх спочатку треба давати невеликими порцiями малоцiнним дорослим кролям. Потiм, якщо у пiддослiдних тварин не зявилося ознак отруСФння i вони добре поСЧдають новi порцiСЧ кормiв, СЧх можна ввести до рацiону усiх дорослих кролiв господарства.
При заготiвлi зелених кормiв слiд памятати, що отруйнi трави найчастiше ростуть у бурянистих, вологих, тiнистих мiiях i що бiльшiсть таких рослин втрачаСФ отруйнiсть (цiлком або частково) при висушуваннi. Тому траву з таких мiiь треба висушувати на сiно i давати його тваринам в сумiшi з сiном, заготовленим на вiдкритих сонячних галявинах та луках. У кожному господарствi необхiдно встановити суворий контроль за якiстю кормiв.
При отруСФннi необхiдно подати тваринам негайну допомогу ще до прибуття ветеринарного лiкаря. Щоб зменшити шкiдливу дiю отрути, бажано видалити з шлунково-кишкового тракту кролiв увесь вмiст. Для цього призначають очиснi клiзми та послаблю-вальнi засоби (карлобадську сiль - по 3-6 г на голову, каломель - по 0,02-0,03 г на 1 кг ваги тварини).
Перед даванкою кролям послаблювальних засобiв або одночасно з ними тваринам слiд давати усередину адсорбуючi речовини, якi здатнi поглинати i утримувати рiзноманiтнi отрути. Це перешкоджаСФ всмоктуванню та потраплянню отрут у кров. Одним iз найкращих адсорбентiв СФ активоване деревне або тваринне вугiлля. Найчастiше застосовують суспензiю активованого вугiлля у водi (на 1 л води 40-50 г вугiлля).
Звичайно, найбiльш дiйову допомогу можна подати у тому випадку, коли вiдомо, яка отрута спричинила отруСФння. Однак. у практицi встановити це вдаСФться рiдко, тому при перших ознаках отруСФння треба використовувати так званi загальнi антидоти (протиотрути). Багато кролiвникiв з успiхом використовують для цього молоко (найкраще парне). Його дають тваринам через рот по 4-5 десертних ложок 3-4 рази на день протягом кiлькох дiб.
При основних ознаках отруСФння, що вказують на подразнення шлунка (слинотеча, болi), для послаблення отруСФння та зменшення запалення слизовоСЧ оболонки шлунка тваринам потрiбно давати слизовi та бiлковi речовини. Звичайно застосовують молоко, яСФчний бiлок або бiлкову воду (завись одного бiлка курячого яйця у склянцi води), рiдкий крохмальний клейстер, слизовi вiдвари насiння льону тощо.
У тих випадках, коли переважають порушення нервовоСЧ системи (судороги, збудження та iн.), дають переважно вяжучi засоби: танiн, вiдвар листкiв дуба, вербовоСЧ кори, а також звичайний чай чи слабкий розчин марганцевокислого калiю.
Усi перерахованi засоби СФ унiверсальними протиотрутами (антидотами). СЧх можна використовувати для лiкування отруСФнь, спричинених не лише рослинними отрутами, а й багатьма iншими отруйними речовинами.
При тяжких формах отруСФння добре дiють лiки, що пiдтримують функцiю дихання, дiяльнiсть серця та нервовоСЧ системи.
Кролiвники повиннi добре знати отруйнi рослини i не допускати СЧх у корм тваринам. При цьому необхiдно памятати, що одна й та сама трава у рiзних клiматичних та ТСрунтових умовах може мати бiльшу або меншу токсичну дiю. Крiм того, деякi рослини втрачають своСЧ отруйнi начала при висушуваннi та силосуваннi.
ТРАВМАТИЧНРЖ УШКОДЖЕННЯ
До травм вiдносять порушення в тканинах та органах тварини, спричиненi короткочасним або тривалим впливом руйнiвних факторiв.
Травматичнi ушкодження у кролiв спостерiгають досить часто, особливо при спiльному утриманнi або при пiдсаджуваннi нових кролiв у клiтки. Часто кролi травмуються у клiтцi об незагнутi кiнцi цвяхiв, дрiт та iншi гострi предмети, при потрапляннi кiнцiвок у великi вiчка сiтки або щiлини дощатоСЧ пiдлоги, а також при паруваннi.
Розрiзняють травми механiчнi, термiчнi, хiмiчнi, бiологiчнi та i