Аварія на Чорнобильській АЕС
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
ької аварії, в переважному числі населених пунктів на території ЗБВ додаткові дозові навантаження на населення не перевищують допустимі рівні.
Повинна бути вирішена проблема невідповідності реальної радіологічної ситуації на частині території ЗБВ критеріям, що регламентовані в існуючих законодавчих актах. У звязку з припиненням активної діяльності на відчужуваних територіях найважливішим завданням стає дотримання прийнятних правил і принципів діяльності на них з метою недопущення негативних економічних і екологічних наслідків для навколишнього середовища і населення України.
У даний час її масштаби усвідомлюються все повніше і виникає необхідність виконання принципово нових системних заходів: завершення переселення людей із забруднених територій, соціальна та медична допомога населенню, що проживає у забруднених районах, вирішення соціально-психологічних проблем, зменшення дози опромінення населення, забезпечення чистими продуктами харчування, проведення дезактиваційних робіт, створення інформаційних технологій, здійснення радіаційного контролю та радіаційного моніторингу, вирішення проблеми зони відчуження та обєкта "Укриття", наукове забезпечення розвязання чорнобильських проблем, розвиток культури і освіти в потерпілих районах.
24 квітня з приводу 16-ї річниці аварії на ЧАЕС у Міністерстві охорони здоровя відбулася прес-конференція, присвячена медичним наслідкам Чорнобильської катастрофи. В роботі прес-конференції взяли участь заступник Державного секретаря МОЗ, Головний державний санітарний лікар України Ольга Бобильова, провідні фахівці Наукового центру радіаційної медицини АМНУ, Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ, Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМНУ.
На прес-конференції було відзначено, що в Україні внаслідок аварії на ЧАЕС радіоактивного забруднення зі щільністю цезію-137 понад 1 Кі/км2 зазнала територія загальною площею майже 38 тис. км2 (5% території), на якій проживало понад 3 млн. осіб (майже 6% населення).
На початок 2002 р. під медичним наглядом перебувало понад 2506,8 тис. осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі 497,8 тис. дітей. Персональний облік і довготривалий автоматизований моніторинг стану здоровя постраждалих здійснюється завдяки системі Державного реєстру України, який містить інформацію про 1 667 352 особи, офіційні записи про дозу опромінення більш ніж 96 тис. учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА).
Частка дорослого населення, яке визнане хворим за результатами медичних оглядів, з 1987 р. збільшилась з 37,5 до 84,85%, зокрема серед УЛНА (осіб молодого віку відносно здорових на час ліквідації) - з 21,8 до 92,7%, серед дорослих евакуйованих - з 42,9 до 89,1%, а серед тих, хто проживає на радіаційно забруднених територіях, - з 49,3 до 84,6%. Серед дитячого населення, що постраждало, спостерігаються аналогічні тенденції до погіршення стану здоровя. Показник визнаних хворими в порівнянні з 1987 р. підвищився в 1,9 разу і становить 76,9%.
До найбільш ураженої частини населення належать УЛНА, серед яких 237 - з гострою променевою хворобою, у 145 - діагноз був підтверджений ще в 1989 р. Близько у 30% осіб, які перенесли гостру променеву хворобу, спостерігаються пізні радіаційні ураження шкіри різного ступеня важкості - від легких клінічних форм хронічного променевого дерматиту до важких з пізніми трофічними виразками. В осіб, які перенесли гостру променеву хворобу, протягом післяаварійних років народилось 26 дітей, які знаходяться під постійним медичним наглядом фахівців Наукового центру радіаційної медицини АМН України. Більшість дітей, починаючи з першого року життя, часто хворіють на ГРЗ. Результати оцінки імунного статусу свідчать про більш високу частоту відхилень імунологічних параметрів від фізіологічних.
Рівень захворюваності УЛНА в 1,2-1,5 разу перевищує такий серед дорослого населення, що постраждало від наслідків аварії, та інших груп первинного обліку за рахунок хвороб ендокринної, нервової систем, системи кровообігу, хвороб органів травлення. У структурі захворюваності УЛНА протягом десяти років переважали хвороби органів дихання, системи кровообігу, нервової системи та органів травлення, останнім часом хвороби нервової системи посіли четверте місце.
В цілому, захворюваність на злоякісні новоутворення серед УЛНА найвища, постійно підвищується і, починаючи з 1995 р., перевищує аналогічні показники для відповідних вікових груп населення України. Так, у 2001 р. захворюваність на злоякісні новоутворення серед УЛНА становила 37,7 на 10 тис. населення, що постраждало, у відповідних вікових групах населення України - 34,5-35,8 на 10 тис. Захворюваність на рак щитовидної залози серед УЛНА 1986-1987 pp. у 4-5 разів перевищувала таку у відповідних вікових групах населення.
Кількість дітей, що знаходяться під постійним медичним наглядом, становить понад 497,8 тис. за рахунок народжених після аварії. За час після аварії загальна захворюваність серед дітей зросла у 2,9 разу і у 2001 р. становила 2284,5 на 1000 дітей, що постраждали від наслідків аварії.
Зросла захворюваність на рак щитовидної залози. За період з 1986 по 2001 р. в Україні з приводу раку оперовано 2071 чоловіка (в тому числі у 2001 році - 195), які на час аварії були у віці від 0 до 18 років; 70% - діти. Аналіз даних медичної статистики, демографічних і дозиметричних даних свідчить про високу вірогідність того, що пік захворюваності слід очікувати протягом поточного пятиріччя.
В останні роки спостерігається ст?/p>